Справа №2-а-983/10р.      

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  2 липня 2010 року     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області  

у складі головуючого: судді Герцова О.М.  

за участю секретаря:     Бобриш М.С.  

судового розпорядника: Величко І.Г.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області  про  зобов’язання вчинити певні дії,  -  

 В С Т А Н О В И В :

                  Позивач ОСОБА_2 18 травня  2010 року звернулась в суд з адміністративним позовом до  Виконавчого комітету  Ізюмської міської ради Харківської області про зобов’язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги наступним.

Вона  мешкає  в квартирі АДРЕСА_1 Харківської області і є власником вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2006 року.  

В січні  2010 року вона звернулась до відповідача  з проханням надати їй дозвіл про відключення вищевказаної квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання для встановлення  індивідуального (автономного) опалюваного приладу.  

Згідно листа № 794 від 18 лютого 2010 року  відповідач відмовив  в її проханні посилаючись на постанову КМУ від 31.10.2007 року № 1268. Наказом Міністерства по питанням житлово-комунального господарства України №169 від  6.11.2007 року внесені зміни до Наказу Міністерства будівництва  України №4 від 22.11.2005 року, згідно якому відключення  від систем  централізованого опалення та встановлення  автономного опалення  можливо  проводити тільки у випадку відмови всіх власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень будинку від централізованого опалення, але вона з цим не згодна, так як вважає, що має право на альтернативне  опалення, тому  вважає, що відповідач  порушив її законні права  на отримання опалення  з других джерел, а саме   встановити  автономне газове опалення.  

      У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав суду заяву, в якій просить суд  розглянути справу за його відсутністю. Надав заперечення проти позову в якому послався на Наказ Міністерства будівництва  України №4 від 22.11.2005 року, згідно якому відключення  від систем  централізованого опалення та встановлення  автономного опалення  можливо  проводити тільки у випадку відключення від систем  і підключення автономного опалення лише будинку або будинків.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач у листі відмову мотивував тим, що відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання проводиться тільки для житлових будинків в цілому.

Суд не погоджується з позицією відповідача, яку він надав у листі з огляду на наступне.  

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.  

Позивач є власником квартири, квартирі АДРЕСА_1 Харківської області підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2006 року.  

Відповідно до ч. 1. 2, 6 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.  

Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою та у своєму (власному) інтересі. Незважаючи на передбачене цивільним законодавством право власника вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном, Відповідач обмежує таке право шляхом заборони власнику відокремленого приміщення вибирати спосіб опалення нежитлового приміщення, пов'язуючи такий вибір із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку. В такому випадку воля власника розпоряджатися приміщенням на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб обігрівати приміщення.  

Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке. право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Відносини щодо отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються між власниками окремих житлових та нежитлових приміщень та постачальниками таких послуг на підставі договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладеними між конкретними споживачами та комунальними підприємствами, які надають такі послуги.  

Згідно вище зазначених договорів виконавці, тобто комунальні підприємства, зобов'язуються надавати споживачам вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживачі зобов'язуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. У разі порушення умов договору однією із сторін договір може бути розірваний. Підставами для розірвання договору з ініціативи споживача може згідно п. 2 Типового договору «Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зникнення потреби в отриманні послуги, або відмова споживача від, користування послугами, або невиконання умов договору виконавцем.  

Позивачку не задовольняє якість послуг наданих виконавцем й вона виявила намір розірвати договір про отримання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відокремитися від мережі централізованого опалення.  

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 21 Конституції України зазначає, що усі люди є рівні у своїй гідності та правах.  

Відповідно до вимог ст.42 Конституції України права споживачів захищає держава.  

Суд не може погодитись на посилання відповідача на Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання” № 4 від 22.11.2005 року, оскільки виходячи зі змісту даного нормативного акту цей Порядок  регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих приміщень (квартир), порядок відключення яких залишається законодавчо неврегульованим.

Згідно з ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).  

Суд вважає, що якщо зазначений Порядок застосувати до правовідносин, які стосуються окремих приміщень (квартир), то цей нормативно-правовий акт буде суперечити Конституції України та іншим Законам України з наступних підстав.  

Правовідносини  у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання”, іншими нормативно-правовими актами.  

Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-ІV від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки. Згідно п. 6 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у  разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.    

Згідно ст.24 Закону України „Про теплопостачання” № 2633-ІV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.    

Згідно п.24 Постанови Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” №630 від 21.07.2005 року, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.    

Відповідно до п.4 ст.9 КАС України уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

 Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про житлово-комунальні послуги” та Закон України „Про теплопостачання”, а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, тому вимоги позивача є законними і підлягають задоволенню.  

На підставі Конституції України, Закону України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-ІV від 24.06.2004 року, Закону України „Про теплопостачання” №2633-ІV від 02.06.2005 року, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” №630 від 21.07.2005 року, ч. 1. 2, 6 ст. 319, ст..391 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 104, 159-163 КАС України суд –  

ПОСТАНОВИВ:    

  1. Позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету  Ізюмської міської ради Харківської області про зобов’язання вчинити дії, - задовольнити.  

2. Визнати дії Виконавчого комітету  Ізюмської міської ради Харківської області неправомірними у частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на відключення від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання у квартирі   АДРЕСА_1 Харківської області.

3. Зобов'язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області  видати   ОСОБА_2 дозвіл на відключення квартири  АДРЕСА_1 Харківської області від мережі централізованого опалення та влаштування у вказаному приміщенні індивідуального (автономного) опалення, відповідно до діючого законодавства України.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного адміністративного суду Харківської області шляхом подання через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або ж шляхом подання апеляційної скарги без заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.  

   Суддя                                                                         О.М. Герцов