Справа № 22-Ц-921.      Головуючий у 1 -й інстанції- Муранова LB.

Доповідач-Суханова Є.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22  березня  2007 року колегія суддів судової палати з  цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого- Суханової С.М.,

суддів-Голуб С.А., Мережко М.В.,

при секретарі- Якимець Ю.В.,

розглянула матеріали з апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про розподіл майна подружжя;

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 13 грудня 2006 року було задоволено позов позивача частково.

Передано у власність ОСОБА_2½  частину майна ПП „Ельбрус".

Передано ОСОБА_1½  частини майна ПП „Ельбрус".

Зареєструвати ПП „Ельбрус" на ім"я ОСОБА_2.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити ПП „Ельбрус" у власності відповідачки, а позивачу виплатити грошову компенсацію у відповідності до ринкової вартості його частини у підприємстві.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Судом було встановлено, що у серпні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розподіл майна подружжя, в якому зазначав, що він перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований 19 жовтня 1991 року.

За час перебування в шлюбі ними придбане наступне майно: комп"ютер „НЕК", вартістю 2000 грн., відеокамера „Самсунг", вартістю 3500 грн., телевізор „Панасонік" вартістю 1700 грн., крім того, за рахунок спільних коштів ними було створено приватне підприємство „Ельбрус" яке було зареєстровано Києво-Святошинською райдержадміністрацією 21.09.2000 року за № 1339. Вартість майна приватного підприємства становить 400 грн. статутний фонд 100 грн.

Позивач просив суд передати у власність відповідачці комп"ютер, відеокамеру, телевізор, всього на суму 7200 грн.

Передати йому у власність майно приватного підприємства „Ельбрус" вартістю 500 грн. та зобов"язати Києво-Святошинську РДА Київської області здійснити перераєстрацію приватного підприємства „Ельбрус" на його ім"я.

Суд, на підставі зібраних по справі доказів, встановив, що було створено під час шлюбу сторін ПП, діяльністю якого займається позивач. Відповідно до вимог ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 70 цього Кодексу у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином майно ПП „Ельбрус" придбане сторонами в період шлюбу підлягає розподілу в рівних частках.

Враховуючи ту обставину, що діяльністі ПП „Ельбрус" в даний час займається позивач та відповідачка фактично передала йому право на управління діяльністю ПП „Ельбрус", що підверджується матеріалами справи, суд визначився, що можливо зареєструвати приватне підприємство на ім"я позивача.

Крім того, апеляційна інстанція встановила, що протягом тривалого часу відповідачка не перебуває на території України та якщо вона заперечувала проти реєстрації ПП на ім"я позивача вона мала можливість захищати свої права процесуальним шляхом, чого вона не зробила. Сторони на даний час знаходяться у шлюбі таким чином інтереси інших осіб зміною реєстрації ПП не зачіпляються.

В решті позовних вимог суд відмовив в силу ст. 60 ЦПК України, оскільки позивачем не надано доказів, щодо наявності майна, яке він зазначає та просить розділити.

В апеляційній скарзі, апелянт також наполягає на тому, що в позовній заяві позивачем не було зазначено всього майна, яке було придбано під час шлюбу сторін.

Колегія суддів не може прийняти цю обставину до уваги, так як, не встановила доказів наявності цього майна. А також вважає, що відповідач має можливість при наявності належних підстав та доказів звернутись в суд за захистом своїх майнових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо дотримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Колегія суддів не встановила, що у апелянта були складнощі з отриманням доказів, так як враховує, що майно, на яке посилається апелянт повинно бути зареєстровано належним чином ( в органах БТІ,ДАІ та інших).тому не може прийняти цю обставину до уваги.

Одним з аргументів для скасування рішення суду, апелянт вважає, що позовна

заява не відповідає вимогам чинного законодавства, що також не може бути

підставою для скасування оскаржуванного та ухвалення нового рішення, бо це

питання вирішується судом під час прийняття позовної зави, а не на стадії

оскарження рішення суду.                                          

Згідно з вимогами ст. 311 ЦПК України не передбачено наведених апелянтом підстав для скасування рішення суду та направлення його на новий судовий розгляд, тому колегія суддів не встановила обгрунтованості апеляційної скарги.

Рішення суду законне та ґрунтується на доказах наданих сторонами.

На підставі наведеного, керуючись ст. 305-311 ЦПК України, колегія суддів;

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу    представника відповідача ОСОБА_1відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення  та  може  бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.