Справа: 2-867/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

  30 вересня 2010 року     Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:  

        головуючого судді – Чаплицького В.В.,  

        при секретарі – Дікал О.С.,  

за участю: позивача – ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округа ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії,-  

  ВСТАНОВИВ:  

  09.09.2010 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо посвідчення договору купівлі – продажу житлового будинку з будівлями та спорудами  по АДРЕСА_1, що належить позивачці  на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3,  

Позивачка є останнім власником будинку № АДРЕСА_1.  

Земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок, була надана первісному власнику в постійне користування для будівництва і обслуговування жилого будинку на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської міської ради дніпропетровської області від 12.08.1977 року за № 338.  

В подальшому, на підставі свідоцтва про право на спадщину дане право постійного користування перейшло до позивачки.  

Вказаний житловий будинок з надвірними спорудами розташований на земельній ділянці, розміром 873,0 кв.м, яка знаходиться у  фактичному користуванні позивача і є  не приватизована.  

09.09.2010 року відповідач відмовила позивачці в посвідченні договору купівлі-продажу вказаного будинку, посилаючись на те, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок з надвірними спорудами не приватизована, а також відсутній кадастровий номер земельної ділянки та її розмір.  

Вказану постанову відповідача ОСОБА_2 позивачка вважає незаконною.  

Згідно ст. 41 Конституції України визнано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю     власністю.  

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи яка набула право власності на житловий будинок який розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.  

Згідно з ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо житловий будинок розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розмішені, на тих самих умовах, і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.  

Згідно з ч.2 ст. 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить в зв'язку з переходом права власності на житловий будинок є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).  

Згідно ст. 92 ЗК України суб'єктами права постійного користування можуть виступати тільки юридичні особи, але рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі щодо відповідності Конституції України положень ст. 92., п.6, розділу X «Перехідні положення» ЗК України (справа про постійне користування земельними ділянками), підтверджено законне право на користування землею тих громадян, які у свій час у встановленому законом порядку отримали присадибні земельні ділянки в постійне користування.  

Згідно ч.3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу який вчиняє нотаріальні дії забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.  

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.  

Згідно ст. 55 Закону України «Про нотаріат» угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку та іншого нерухомого майна  перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.  

Документи які позивачка надала відповідачу підтверджують його право власності на житловий будинок № АДРЕСА_1, який в заставі не перебуває, інша заборона відчуження зазначеного майна відсутня. Тобто законодавчо визначено, що саме повинен мати продавець при зверненні до нотаріуса при оформленні договору купівлі  - продажу нерухомого майна.  

При вказаних підставах суд вважає, що позивачці, як власнику нерухомого майна, незаконно і безпідставно чиняться перепони та обмеження відносно розпорядження та відчуження даного нерухомого майна. Будь-які інші підстави дія відмови в посвідченні договору купівлі - продажу даного житлового будинку відсутні.  

Відповідач в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій просить суд справу розглянути без її участі  .

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, свої позовні вимоги довела, і з цих підстав позов необхідно задовольнити в повному обсязі.  

  Керуючись ст. 41 Конституції України, ст..ст.16, 377 Цивільного Кодексу України, ч.1, 2 ст. 120 Земельного Кодексу України, ст.ст. 49, 50, 55 Закону України «Про Нотаріат», ст..ст. 2, 10, 11, 88, 209, 210, 212-214 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округа ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.  

Зобов’язати приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округа ОСОБА_2 посвідчити ОСОБА_1 договір купівлі – продажу житлового будинку з будівлями та спорудами за адресою б. № АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 873,00 кв. м. без зазначення кадастрового номеру цієї ділянки.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через Орджонікідзевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя               підпис                 В.В.Чаплицький