Справа: 2-811/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

    16 вересня 2010 року     Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:  

        головуючого судді – Чаплицького В.В.,  

        при секретарі – Дікал О.С.,  

за участю: позивача – ОСОБА_1  

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в м. Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Територіальної громади міста Орджонікідзе в особі виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області, третя особа  ОСОБА_2 про визнання права власності, факту прийняття спадщини в тому числі з самочинною забудовою та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся з позовною заявою про визнання права власності, факту прийняття спадщини в тому числі з самочинною забудовою та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Орджонікідзе помер його дід ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Протягом досить тривалого часу позивач проживав разом зі своїм дідом ОСОБА_3 з яким вів спільне господарство, але не був зареєстрований в його будинку № АДРЕСА_1, так як мав іншу реєстрацію.  

Рішенням виконкому Орджонікідзевської міської ради від 19 листопада 1975 року дід позивача ОСОБА_3 отримав земельну ділянку площею 462 кв.м для побудови житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Приблизно в 1980 році на цій ділянці дідом позивача ОСОБА_3 було побудовано будинок та прибудинкові споруди, що розташовані на території домоволодіння № АДРЕСА_1, але з якоїсь причини  не оформив документально їх ввід в експлуатацію та право власності. Будинок має свою адресу, повністю придатний до проживання, граничить з іншими сусідніми будинками. В будинку є питна вода, газ, електроенергія.  

01 серпня 2003 року ОСОБА_3 склав заповіт за яким заповідав позивачу ОСОБА_1 все своє майно, щзо буде належати йому на день смерті. Згідно заповіту ОСОБА_3 заповідав своєму внуку ОСОБА_1 свій будинок № АДРЕСА_1 . Цей заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу Куликом О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1845 від 01 серпня 2003 року.  

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть відкрилася спадщина на все належне йому майно. Спадкоємцем першої черги був та є батько позивача ОСОБА_2, який є єдиним сином померлого ОСОБА_3 Інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_3 не має. Так як батько позивача ОСОБА_2 знав про волю та складений заповіт на користь позивача ОСОБА_1 він не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_3.  

Спадщину, що відкрилась після смерті  ОСОБА_3 відразу прийняв позивач ОСОБА_1 а саме:  

-   Не введений в експлуатацію повністю збудований та придатний для проживання житловий будинок (А-1), житловою площею 10,4 кв. м., загальною площею 29.7 кв.м., а також вбиральню (І); споруди (№ 1,4,5) загальною вартістю 15315 грн. розташованих на території домоволодіння № АДРЕСА_1.  

Після прийняття спадщини позивач  у встановлений законом строк звернувся до нотаріусу для отримання свідоцтва про прийняття спадщини, але був направлений до КЗ «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» де працівниками бюро, під час огляду будинку ОСОБА_3 було виявлено, що останній при житі не ввів в експлуатацію житловий будинок та прибудинкові споруди і не оформив відповідне право власності.  

В технічному паспорті  КЗ «НМБТІ» на житловий будинок індивідуального житлового фонду, який складений 31.10.2008 року зазначено самочинне будівництво, а саме: житловий будинок (А-1) з житловою площею 10,4 кв.м. та загальною площею 29,7 кв.м. які не введенні в експлуатацію і на які відсутні відповідні документи на право власності.  

В теперішній час, позивач ОСОБА_1 не має можливості від імені свого померлого діда ОСОБА_3 отримати дозвіл та ввести в експлуатацію раніше збудований житловий будинок (А-1), житловою площею 10,4 кв. м. загальною площею 29,7 кв. м., а також вбиральні (І); споруд (№ 1,4,5), так як це згідно ст. 376 ЦК України, міг зробити при житті тільки дід.  

У зв’язку з тим, що КЗ НМБТІ» не може видати позивачу ОСОБА_1 відповідний документ, позивач позбавлений права звернутись до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину і оформити право власності на успадковане майно. Відповідно до законодавства право власності на самочинно збудоване майно може бути визнане тільки за рішенням суду. У зв’язку з чим позивач ОСОБА_1 був вимушений звернутись з відповідною заявою до суду.  

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину за заповітом, оскільки на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 постійно проживав разом з ним.  

Відповідно до ч.1 ст.375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойма, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.    

Згідно з ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.    

У попереднє  судове засідання з’явився  позивач ОСОБА_1 який повністю підтримав свої позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з’явився але надіслав лист в якому повністю погоджується з позовними вимогами та просить справу розглянути за його відсутності. Третя особа ОСОБА_2 підтвердив свою відмову від прийняття спадщини на користь свого сина ОСОБА_1  

За життя  дід позивача ОСОБА_3, не скористався правом на узаконення самовільно збудованих споруд.    

Однак, в теперішній час, як встановлено судом, збудована споруда не порушує права інших осіб, споруди збудовані  без порушення архітектурних, санітарних, екологічних норм, а отже  можуть бути визнанні власністю позивача.  

Згідно заповіту  ОСОБА_3 все своє майно  заповідав  своєму внуку ОСОБА_1  

Таким чином, відповідно до п.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.  

Враховуючи вище зазначене суд вважає, що позивач ОСОБА_1, свої позовні вимоги довів, і з цих підстав позов необхідно задовольнити в повному обсязі.  

  Керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 11, 60, 212-215, 218 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до  Територіальної громади міста Орджонікідзе в особі виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області, третя особа  ОСОБА_2 про визнання права власності, факту прийняття спадщини в тому числі з самочинною забудовою та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_3 на момент його смерті право власності на самовільно збудований ним житловий будинок  (А-1), житловою площею 10,4 кв. м., загальною площею 29.7 кв.м., а також вбиральню (І); споруди (№ 1,4,5) загальною вартістю 15315 грн. розташованих на території домоволодіння № АДРЕСА_1.  

Визнати факт прийняття ОСОБА_1  спадщини яка залишилась після смерті його діда ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на самовільно збудований заповідачем ОСОБА_3  житловий будинок  (А-1), житловою площею 10,4 кв. м., загальною площею 29.7 кв.м., а також вбиральню (І); споруди (№ 1,4,5) загальною вартістю 15315 грн. розташованих на території домоволодіння № АДРЕСА_1  

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через Орджонікідзевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя  

Орджонікідзевського  

міського суду                     В.В.Чаплицький