Справа № 2-3956/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  16 липня  2010  року                     м. Краснодон  

  Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Олєйнікової Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу  за позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні  Луганської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни , -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивачка  звернулась до суду  з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті  Краснодоні  Луганської області в обґрунтування якого вказала, що вона має правовий статус дитини війни, відповідачем її не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,  а саме   виплачувана  пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України  на 2007 рік», а також положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також внесення змін до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. П   росить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити її недоплачену щомісячну надбавку до пенсії  як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року,  та з  01.01.2009р. по дату постановлення рішення, з  урахуванням  фактично виплачених сум.  

У судове засідання позивачка не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, надала суду заяву, в якій вказує, що свої вимоги  підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без її участі.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення  в яких позовні вимоги не визнав, вказавши, що нарахування та виплата позивачу як «дитині війни» підвищення до пенсії провадиться відповідно до діючого законодавства,  порушень з боку  відповідача на допущено, тому підстав для задоволення позовних вимог немає, та просить розглянути справу без його участі.  

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів і матеріалів , які містять достатньо даних  про права та обов’язки сторін.  

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Судом встановлено, що позивачка має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с.8).  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.  

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня  - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року – 415,11 грн.  

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

Відповідно до статі 147 Конституції України передбачено, що   єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення   Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.  

Таким  чином, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним  Судом України) до 31 грудня 2007 року  

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни.   Враховуючи вищивикладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачці доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року   з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення   Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.  

Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.  

Враховуючи, що позивачці починаючи   з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати та сплатити позивачці  підвищення до пенсії як дитині війни .  

Таким чином, за заявлений період а саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни.  

Що стосується вимог позивачки щодо зобов'язання  відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії як «дитини війни»  з 01.01.2009 року  по  16.07.2010 р.  (по момент постановлення рішення), суд вважає, що вони підлягають  задоволенню , з наступних підстав.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Постановою Кабінету  Міністрів  України  від 28.05.2008,  №  530 «Деякі питання соціального  захисту  окремих категорій» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України  "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту" та  "Про  жертви  нацистських переслідувань") до пенсії  або  щомісячного  довічного грошового   утримання   чи   державної   соціальної  допомоги,  що виплачується   замість  пенсії,  підвищення  проводиться  у  таких розмірах:  з  22  травня  -  48,1  гривні,  з  1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.  

Суд вважає, що відповідач при підвищенні позивачу розміру пенсії як дитині війни всупереч Закону України «Про соціальний захист дітей війни» керувався постановою Кабінету Міністрів  України № 530  від 28.05.2008 «Деякі питання  соціального  захисту  окремих категорій» , якою встановлені розмірі підвищення пенсії.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а  статтею 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протягом 2009 та 2010 року  року не призупинялася.  

Статтею 54 . Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  від 26.12.2008 № 835-V  передбачено , що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  від 26.12.2008 № 835-V   надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Названа норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.  

Тому суд вважає, що її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 та 2010 році  дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами , при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанови Кабінету  Міністрів  України № 530  від 28.05.2008 «Деякі питання  соціального  захисту  окремих категорій».  

Враховуючи, що позивачу починаючи   з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 16.07.2010 року (на момент постановлення рішення суду)  включно ,  відповідач зобов’язаний перерахувати та виплатити позивачеві  доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з урахування фактично отриманих ним виплат за цей період.  

На підставі викладеного, керуючись ст..19, 46, 92, 147,152  Конституції України, ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" , Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007,  Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік », ст.ст. 5-11, 60, 208, 209, 214, 215, 218 ЦПК України,  суд -   

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити  у повному обсязі .  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь   ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з  22 травня до 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 16 липня 2010 року включно   відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”   з урахуванням фактично отриманих виплат.  

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту проголошення рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд.  

  Головуючий:                                                                                                                   М.Б.Баличева