Справа № 2-2626/10

Рішення  

Іменем України  

  7 липня   2010 року   Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого – судді             Івановій І.В.

при секретарі –                    Козир К.М.            

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди  та компенсації у зв’язку  з порушенням термінів виплати заробітної плати, суд -  

  ВСТАНОВИВ:

 В березні 2010 року до Жовтневого районного суду м.Харкова звернулася   ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» (далі – ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати її частини у зв’язку з порушенням термінів її сплати та  моральної шкоди.  

В обґрунтування позову   ОСОБА_1  послалася на те, що  відповідач, з яким вона перебуває в трудових правовідносинах, з серпня - місяця 2008 року перестав виплачувати їй заробітну плату, порушення термінів сплати заробітної плати призвело до втрати її частини, а тому позивачка просить суд стягнути на її користь передбачену законодавством України компенсацію. Також позивачка посилається на те, що діями відповідача , який на протязі 8 місяців не сплачує їй заробітну плату, спричинено моральної шкоди , оскільки порушено її право володіти заробітком за її працю, відповідач  залишив її без засобів до існування, вона не має можливості забезпечити собі достатній  рівень життя, що включає в себе достатнє харчування, одяг, лікування, тощо. Все це призвело  до дуже важкого морального та матеріального стану та змусило її взяти гроші в борг, які до цього часу вона не може повернути. Важко  переживаючи  ці обставини виникли моральні та  фізичні страждання – систематичні  головні та серцеві болі, сталося порушення сну, депресія, підвищення  кров’яного тиску .  

У судовому засіданні позивачка зменшила свої позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та просила стягнути на її користь заборгованість в сумі 5099 грн., посилаючись на те, що частина заборгованості їй вже виплачена. У іншій частині позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача не заперечував проти стягнення заборгованості по заробітній платі на користь позивачки . Однак заперечував проти стягнення моральної шкоди та  компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати .Вимоги  в частині стягнення на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її сплати, на думку відповідача, не відповідають чинному законодавству України, а тому не підлягають задоволенню. У зв’язку з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 5 серпня 2009 року  порушено провадження у справі про банкрутство ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченко, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів , яким заборонено нарахування фінансових санкцій за не виконання грошових зобов’язань , а тому відсутня вина підприємства щодо своєчасної виплати заробітної плати позивачу.

Суд, вислухав пояснення сторін ,  дослідивши надані сторонами і долучені до справи письмові докази, приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення, виходячи з наступного:

Так, як встановлено судом, ОСОБА_1   з липня 1983  року працює в ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко .

Починаючи з серпня -місяця 2008 року роботодавець перестав виплачувати позивачу заробітну плату, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по заробітній платі у розмірі 5099 грн..

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження дослідженими судом письмовими доказами по справі: довідкою ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко від 5.07.2010 року про розмір заборгованості по заробітній платі, згідно якої роботодавець має перед  ОСОБА_1  борг по зарплатні за час з серпня 2008 року по червень  2009 року в загальній сумі 5099 грн. /заборгованість за  жовтень, грудень 2009 року, січень , лютий 2010 року виплачена після звернення до суду/ ; долученою до справи копією трудової книжки позивача.

Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Зважаючи ж на ту обставину, що відповідач по даній справі фактично не виплачував ОСОБА_1 заробітну плату на протязі 8 місяців, що знайшло своє беззаперечне підтвердження в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивачки щодо стягнення заборгованості по зарплатні за цей час такими, що ґрунтуються за Законі, а тому підлягаючими безумовному задоволенню.

Що ж до позовних вимог ОСОБА_1  в частині стягнення на його користь з відповідача по справі компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її сплати у розмірі  717 грн., то ці вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві України, а тому не можуть бути задоволені.

Так, спірні за цими вимогами правовідносини регулюються Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”, згідно частини четвертої якого виплата громадянам суми такої компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Враховуючи те обставину, що час виплати ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі фактично зараз встановити неможливо, суд не має можливості розрахувати і розмір суми зазначеної компенсації.  

Що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивачки моральної шкоди у розмірі  2000 грн., то такі не підлягають задоволенню, оскільки відсутня вина підприємства щодо  своєчасної виплати заробітної плати.  Несвоєчасна виплата заробітної плати  пов’язана з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 5 серпня 2009 року порушено провадження  у справі про банкрутство ДП ХПЗ ім.. Шевченка. Цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів , яким заборонено нарахування фінансових санкцій за невиконання грошових зобов’язань.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним покласти на відповідача і судові витрати по даній справі у вигляді судового збору в сумі 50, грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи і сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5,8,10,11,15,57-60,88,158,197,208,209,212-215,367 ЦПК України, ст.ст.2,3,21,94,115,221,232,233,238 КЗпП України, суд –

 Вирішив:

 Позов ОСОБА_1  до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» на користь ОСОБА_1  5099 грн. в якості заборгованості по заробітній платі.

У задоволені позову ОСОБА_1  про стягнення з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» моральної шкоди у розмірі 2000 грн.  та компенсації у зв’язку  з порушенням термінів виплати заробітної плати у розмірі  717 грн.- відмовити  

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» на користь держави судові витрати: 50 гривен 00 копійки в якості судового збору; 120 гривен 00 копійок – в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи.

Рішення в частині стягнення на користь  заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви про його апеляційне оскарження.  

 Головуючий                                                                 суддя  І.В.Іванова