Справа №2-1288/10 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2010 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі головуючого: судді Герцова О.М.
за участю секретаря: Бобриш М.С.
судового розпорядника: Величко І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Приватного підприємства «Ізюмжитлосервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по сплаті за утримання будинку і прибудинкової території,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на його, позивача, користь заборгованість по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 395,23 грн., посилаючись на те, що він, позивач, надавав відповідачам послуги по обслуговуванню їх квартири і прибуткової території житлового будинку в якому розташована їх квартира на вказану суму, але відповідачі у добровільному порядку ці послуги не оплачує, а тому станом на 1.04.2010 року склався борг на суму 395,23 грн., а також на те, що відповідачі відмовились укласти з ним, позивачем, договір на надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідачі позов не визнали, посилаючись на те, що позивач комунальні послуги йому не надавав, що вони самостійно утримують свою квартиру, проводять її ремонт, що позивач не приймав ніякої участі в утриманні і ремонті комунікацій житлового будинку, в якому розташована їх квартира, крім того, договір про надання послуг до 1.04.2010р. не був укладений
Позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України), цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй …. актами цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 13 ЦК України ), цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених …… актом цивільного законодавства( ч.1 ст. 14 ЦК України ).
Відповідачі є власниками квартири № 21 розташованої в будинку № 27 по вулиці Сакко і Ванцетті міста Ізюм, яка знаходиться в багатоквартирнім житловім будинку, що підтверджується поясненням відповідача.
Статтями 20 і 21 Закону України від 24.06.2004 року № 1875 – 1У «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, ОБОВ`ЯЗКОМ споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також ОПЛАТА житлово-комунальних послуг у строки, ВСТАНОВЛЕНІ договором або ЗАКОНОМ, а обов’язки виконавця – надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як ОБОВ`ЯЗОК, а не право сторін.
Оскільки відповідачі є власникамим квартири, розташованої у багатоквартирному житловому будинку, то вони, відповідачі, згідно зі ст. ст. 20 і 21 названого закону ЗОБОВ`ЯЗАНІ укласти з позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг.
Не дивлячись на цю вимогу названого закону відповідачі вказаний договір з позивачем до 1.04.2010р. не укладали. Разом з тим вони користувались тими послугами, які надавав позивач їм, а також іншим власникам квартир, розташованих в житловім будинку № 27 по вулиці Сакко і Ванцетті міста Ізюм, в якому також розташована квартира відповідачів.
Судом встановлено, Рішенням виконкому Ізюмської міської ради №0579 від 08.07.2009р. визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій (а.с. 5), в тім числі і житлового будинку в якому знаходиться квартира відповідачів.
Таким чином відповідачі відповідно до вимог ст. ст. 20 і 21 вищеназваного Закону України, НАВІТЬ ПРИ НЕУКЛАДЕНОМУ ними ДОГОВОРІ з позивачем на надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, ЗОБОВ`ЯЗАНІ сплачувати позивачу за надані ним послуги по утриманню житлового будинку і прибудинкової території, тобто будинку в якому розташована їх квартира.
Не дивлячись на це відповідачі, в порушення вимог ст. ст. 20 і 21 Закону України від 24.06.2004 року № 1875- 1У «Про житлово-комунальні послуги», названий договір з позивачем не уклали і надані їм позивачем житлово-комунальні послуги по утриманню будинку і прибудинкової території повністю не оплатили.
Враховуючи те, що відповідачі до 01.04.2010р. відмовлялись укласти з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг, а позивач надавав позивачам названі послуги по утриманню житлового будинку, в якому розташована квартира відповідача і прибудинкової території при цьому ж будинку, то суд вважає, що, відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України, цивільні обов’язки відповідачів перед позивачем виникли безпосередньо з акту цивільного законодавства, тобто з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено, що споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені …. законом. Оскільки позивач розпочав надавати вище названі комунальні послуги по утриманню житлових будинків і прибудинкової території при них ще з серпня 2009 року, тобто з моменту передачі йому на обслуговування житлового будинку, в якому розташована квартира відповідачів, то саме з цього моменту у відповідача наступив обов’язок оплачувати позивачу житлово-комунальні послуги.
Станом на 1.04.2010 року, тобто за період з 1.08.2009 року і по 1.04.2010 року відповідачі зобов’язані були би сплатити позивачу за надані їм комунальні послуги загальну суму 395,23 грн., що підтверджується особовим рахунком № 5948 ( а. с. 10).
Вказана сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Твердження відповідачів про те, що позивач необґрунтовано просить стягнути з них заборгованість, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до рішення № 0579 від 08.07.2009 року виконавчого комітету Ізюмської міської ради саме позивача було визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій (а.с. 5), в тім числі і житлового будинку в якому знаходиться квартира відповідачів, а рішенням № 0797 від 09.09.2006 року Ізюмської міської ради були затвердженні відповідні тарифи на житлово-комунальні послуги для населення ( а. с. 9). Крім цього, за період з серпня 2009 року і по квітень 2010 року відповідач, відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», жодного разу не оформляв актів (претензій) щодо неякісного надання їм послуг. Наведене підтверджується поясненням сторін.
Твердження відповідачів про те, що позивач не пропонував йому укласти з ним відповідний договір на утримання будинку і прибудинкової території, а також про надання їм комунальних послуг суд вважає безпідставним, оскільки судом встановлено, що позивач не тільки в усній формі пропонував відповідачам укласти з ним вищеназваний договір, але й оголошував загальних зборах мешканців будинку відповідача. Наведене підтверджується поясненням представника позивача.
Оскільки вимога позивача підлягає задоволенню, то, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 131, 209, 212-215, 294. ЦПК України, ч. 3 ст. 11; ч.1 ст. 13; ч.1 ст.14 ЦК України, ст. ст. 18, 20, 21 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь приватного підприємства “Ізюмжитлосервіс ” 395 грн. 23 коп. – боргу за комунальні послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, а також судові витрати – 30 грн., а всього 425 гривень 23 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито у сумі 12,75 грн. на користь держави. Стягнути з ОСОБА_3 державне мито у сумі 12,75 грн. на користь держави. Стягнути з ОСОБА_4 державне мито у сумі 12,75 грн. на користь держави. Стягнути з ОСОБА_5 державне мито у сумі 12,75 грн. на користь держави.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або ж шляхом подання апеляційної скарги без заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Герцов