Справа № 2- 8929 /2010року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді – Закаблук О.В.,
при секретарі судового засідання Кузьмінській В.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві в залі суду № 3 справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква, про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання провести перерахунок та виплату додатково пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як особа, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем додаткова пенсія, виплачується в значно нижчому розмірі. А тому позивач, посилаючись на ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, № 10-рп від 22.05.2008 року просить суд визнати дії УПФУ в м.Біла Церква незаконними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок, виплатити заборгованість, яка виникла з вини відповідача, а також щомісячно виплачувати йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно зі ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
В попередньому судовому засіданні представник позивача підтримала та уточнила заявлені позовні вимоги, просить суд визнати дії відповідача в частині встановлення доплати до пенсії позивача згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, незаконними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача згідно вимог Закону з 09.07.2007 року, позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов в повному обсязі, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення на позов, в якому позов не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що закони України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки не містять жодних вказівок щодо застосування розмірів пенсій, на які посилається позивач. Розрахунок додаткової пенсії позивачу проводився та виплачувався відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, виходячи з розміру 19,91 грн. Визнання Рішеннями Конституційного Суду України неконституційними положень норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які зупиняли дію норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком не дає підстав для його виконання, оскільки до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не внесено змін і не збільшено фінансування на вищевказані виплати. Тому УПФУ в м. Біла Церква правомірно нараховує та виплачує вищевказані пенсії і діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Заслухавши показання представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку щодо необхідності задоволення позову по таким підставам.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 зареєстрована і постійно проживає в м. Біла Церква, є особою, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи віднесеним до категорії 4. Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Біла Церка і станом на 06.07.2010 року отримує пенсійне забезпечення від відповідача, до складу якого входить щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що є значно меншим, ніж 15 % від мінімальної пенсії за віком за відповідний період.
Позивач 22.04.2010 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсійного забезпечення, на що їй 07.05.2010 року протиправно відмовлено, внаслідок чого між сторонами виник спір про право на пенсійне забезпечення, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вищезазначене підтверджується, окрім показань сторін, копією паспорта позивача, пенсійним посвідченням, копією чорнобильського посвідчення за НОМЕР_1.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 4, встановлюється додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.28 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність:
з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та .." прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність визначений з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня 498 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати " прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірі: з 1 листопада 2009 року - 573 гривень, з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаний Закон було доповнено ст.71, згідно з якою дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано неконституційними п.28 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цьому ж Рішенні конституційного Суду України зазначається, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів та при прийнятті закону України «Про Державний бюджет України» мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими Законами України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на территорії України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнаних неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також Указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_1 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.(Стаття 113 в редакції Закону N 2222-IV від 08.12.2004)
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, а Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має особливу процедуру внесення до нього змін та доповнень суд вважпє, що при вирішенні доного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, з урахуванням всього наведеного, суд приходить до обгрунтованого висновку, що позивач, як особа, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, має законне право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007року, тобто з часу, вказаного в позовних вимогах.
Суд також вважає, що для обрахунку пенсій слід застосовувати мінімальну пенсію за віком, яка визначена абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Даний пржитковий мінімум визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Також суд вважає, що відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку щодо незаконності дій відповідача в частині відмови в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу в розмірах, які встановлені ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.
На підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» позивач звільнений від сплати держмита (судового збору) на користь держави.
Керуючись ст. ст. 19, 113, 152 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, №10-рп від 22.05.2008 року, ст. 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ", ст.ст. 10,11,88,208,209,215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області в частині відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - незаконними.
Визнати за ОСОБА_1 право на перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., а також починаючи з 22.05.2008 року з врахуванням виплачених сум.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква на користь ОСОБА_1 37 грн. - сплачені ним витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.В. Закаблук