Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Закаблук О.В.,
при секретарі судового засідання – Кузьмінській В.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, про визнання дій незаконними, зобов"язання перерахунку та виплати суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є інвалідом 3 групи захворювання якої пов»язане з наслідками аварії на ЧАЕС, і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2009 рік у значно нижчому розмірі.
Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просила суд стягнути з Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік.
В судовому засіданні позивач підтримала та уточнила позовні вимоги, суду показала, що має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дію якої було зупинено п.30 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік". Рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 року від 9 липня 2007 року, №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, які мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді спорів, які виникли у зв"язку з застосуванням положень законів, які визнані неконституційними,визнано неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет України» на 2007,2008 роки в частині зупинення названих виплат. Позивачу відповідачем проведено виплату одноразової грошової допомоги за 2009 рік - 02.02.2010 року, після прийняття рішення Конституційним судом України, в розмірах, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України всупереч вимогам закону в сумі 90 грн.,тоді як сума нарахування та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України "Про державний бюджет України " повинна бути значно більшою, а тому просить зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення згідно вимог Закону, позов задовольнити в повному обсязі за 2009 рік.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, подав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав та вказав, що виплата вказаної допомоги на оздоровлення позивачу проведена у розмірах, визначених постановою КМ України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", управління соціального захисту населення є розпорядником бюджетних коштів, діє в межах наданих йому асигнувань і не може виходити за межі бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України, а тому підстав для нарахування та виплати позивачу допомоги в розмірах, які встановлені законом, не було. Ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, а тому при визначенні розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення в 2009 році відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12липня 2005 року. Просять відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню по таким підставам.
Як встановлено в судовому засіданні, не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 є особою, потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії , має посвідчення інваліда 3 групи , та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, що підтверджується посвідченням потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи внаслідок наслідків аварії на ЧАЕС – чотири мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Судом встановлено, що щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2009 рік позивачу відповідачем виплачено 02.02.2009 року, після прийняття рішення Конституційним судом України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008р., в розмірах, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України в розмірі 90грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується довідкою УСЗН про отримання щорічної допомоги на оздоровлення позивачем від 12.02.2009 року.
Зазначена допомога на оздоровлення виплачена позивачу в тому розмірі, який встановлено постановою КМ України від 12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що суперечить вимогам ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати названої допомоги в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, а тому між сторонами виник спір про право на отримання грошової допомоги на оздоровлення в більшому розмірі, який підлягає вирішенню судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України нормативні акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік…", в т.ч. внесення змін до ст.48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині того, що розміри щорічної допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто при виплаті одноразової щорічної допомоги на оздоровлення після рішення Конституційного Суду України розмір грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен був визначати згідно вимог ст.48 Закону.
Ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, однак при визначенні розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення в 2009 році відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12липня 2005 року, тобто в 2009 році, після прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо встановлення розмірів соціальних виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, а тому суд вважає, що відповідач діяв незаконно під час визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за 2009 рік, відповідача слід зобов"язати донарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати в 2010 році, так як грошова допомога на оздоровлення позивачем за 2009 рік отримана 02.02.2010року, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Розмір мінімальної заробітної плати для визначення розміру одноразової грошової допомоги відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в 2007 році визначений ст.76 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", в 2009 -2010 роках –ст.2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року, які мають переважну силу в застосуванні над Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд прийшов до висновку щодо незаконності дій відповідача під час виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення позивача згідно вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в 2009 році, а тому позов підлягає до задоволення, Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради слід зобов»язати перерахувати та виплатити позивачу названу допомогу за вказаний період з врахуванням виплачених сум.
Сторони звільнені від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.19, 46, 95, 113,152 Конституції України, ст.48, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року, рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп/2008р, ст.16 ЦК України, ст.ст. 10,60,61, 208,209,212-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в частині нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ст.48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – незаконними.
Зобов"язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати, яка встановлена ст.2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року, з врахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з часу проголошення рішення, відповідачем- з часу отримання копії рішення.
Суддя: ______________________________ Закаблук О.В.