Справа № 2-1571/2010р.                            

                                                                         Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И  

        29 вересня 2010  року   Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого -  судді  Кулікова В.В.,  

при секретарі -  Рєзнік Г.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області  про стягнення заборгованості з виплати щорічної  разової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В :  

         Позивачка звернулася з позовом, вказуючи, що  вона  відноситься до категорії  ветеранів війни – учасників війни, тому відповідно до ст. 14 ч. 5 Закону України „Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право на отримання щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.  

 Фактично у 2004-2010 роках їй були  нараховані та сплачені Управлінням праці та соціального захисту населення, де позивач знаходиться на обліку , суми у невідповідних розмірах, що значно нижче зазначеної.  

На підставі викладеного, позивачка просить  стягнути на її користь  недоотриману  ним грошову допомогу за  2004-2010 роки  в сумі   8225 грн. 53 коп..

В судове засідання позивачка та представник позивача  не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. До початку судового засідання представник позивача надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Представник управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області в судове засідання  також не з`явився.

Відповідач належним чином повідомлений про день розгляду справи та звернувся з заявою про розгляд справи без участі представника управління.  

В своїх запереченнях представник відповідача  зазначив, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення з 29 жовтня  2002 року та отримує допомогу  до 5 травня  з 2005 року. Розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня учасника війни  виплачувались в розмірі, що встановлений законами про Державний бюджет України у відповідні роки.  

Представник відповідача просить відмовити в позові за 2006 рік, посилаючись на пропущений строк  позовної давності.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

ОСОБА_1 є учасником  війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджено наданим позивачкою  посвідченням.

Позивачка знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення  Олександрівської райдержадміністрації  .

Відповідно  до вимог ст.14 Закону України “ Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачка, як учасник війни,  має право  на отримання  щорічної грошової допомоги до 5 травня   в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно до ст. 17 Закону здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст. 17-1 цього Закону здійснюють органи  праці та соціального захисту населення.

Таким чином,  на відповідача покладений обов’язок здійснення  виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених  Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального захисту”.

Відповідно до вимог  ч. 4 ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які не отримали разової грошової допомоги  до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною є підставою  для відмові у позові .

Позивачка звернулася до суду 09 вересня 2010 року,  пропустивши строк звернення до суду з вимогою про стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2006 рік.

В заяві позивач зазначає, що причиною пропущення строку звернення до суду є наявність у неї  ряд захворювань.

Відповідач – Управління праці та соціального захисту населення у письмовому запереченні наполягає на застосуванні строку позовної давності.

Суд вважає проте, що в даному випадку  як незнання законодавства так і присутньої у позивача хвороби не можна визнати причиною пропущення строку звернення  до суду за захистом порушених прав, тому  необхідно відмовити позивачу  у вимогах  щодо стягнення  щорічної  разової грошової допомоги за 2006 рік.

Що стосується виплати грошової допомоги у 2007-2010  роках, суд вважає, що  не виплата її в повному обсязі не відповідає  вимогам діючого законодавства з огляду на наступне.

Частина 5 статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” змінювалась відповідно до   Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік»  від 19 грудня 2006 року, яким зупинена дія зазначеного Закону та  Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, яким встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня інвалідам війни виплачується у розмірі, який визначається КМ України в межах бюджетних призначень, встановлених законом  про Державний бюджет України.  

Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року внесені зміни були визнані неконституційними.  

Зважаючи на  вимоги  ч. 4  ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідач зобов’язаний був  з 9 липня 2007 року та з 22 травня 2008 р. зробити донарахування грошової допомоги та виплатити її до 30 вересня поточного року, що відповідачем не було зроблено. Невиконання вимог діючого законодавства відповідачем суд визнає  необґрунтованим.

Що стосується 2009 року зміни до ст.14 ч. 5  Закону України “ Про  статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» не вносились .

Відповідно до положення ст. 28 Закону України „Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, чинне на момент виплати за 2007- 2010  роки,  мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законами України про Державні бюджети на відповідні роки  були затверджені розміри прожиткового мінімуму  осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір щорічної  разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2010 роки на момент її виплати  позивачу  складає:

в 2007 році – 410,06 х 3 = 1230,18                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

в 2008 році –  481 х 3 =   1443грн.,  

в 2009 році –  498 х 3  = 1494 грн.  

в 2010 році -  706 х 3 = 2118 грн.

Як вбачається з довідки  управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації, позивачка отримала щорічну  грошову допомогу до 5 травня  у 2007-2010  роках  у відповідності до Законів України  про Державний бюджет на відповідні роки, відповідно: 55,00 грн., 65,00 грн.,  70,00 грн. та 120 грн.

На підставі викладено, розмір недоплат складає:

у 2007 році – 1230,18 – 55,00  = 1175,18 грн.

у 2008 році – 1443, 00  – 65,00 грн.  =  1378,00 грн.

у 2009 році – 1494-70,00  = 1424,00 грн.

у 2010 році – 2118 - 120,00 = 1998,00 грн.

загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню  складає  5975,18 грн.

 Керуючись    ч. 5 ст. 12 Закону України „Про  статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 10, 212, 214-216 ЦПК   України, суд

  В И Р І Ш И В:  

  Задовольнити позов частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області  здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася та проживає   у АДРЕСА_1, щорічної  разової грошової допомоги до  5 травня за 2007-2010  роки  у розмірі 5975 (п»ять тисяч дев»ятсот сімдесят п»ять ) гривень 18 коп.

В інший частині позову відмовити

Стягнути з       Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області  судовий збір на користь держави у розмірі 59(п`ятдесят дев»ять) гривень 75 коп..

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації Донецької області   витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 (ста двадцяти) гривень на р/р 31211259700098, отримувач - Державний бюджет Олександрівського району, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687331, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, код бюджетної класифікації 22050001.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

 Рішення надруковано у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті суддею Куліковим В.В.

  Суддя                                       В.В. Куліков