Справа № 2-7122/2010 р
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
з а о ч н е
27 вересня 2010 року м. Макіївка Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого - судді Супрун М.Ю.
при секретарі - Антуль А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як “дитині війни”,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи дітей війни, тому що народилась 25 березня 1940 року, та згідно із ст. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу у 2007-2009 роках не нараховував та не виплачував. Просить стягнути з відповідача їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, згідно заяви просила справу розглянути у її відсутність, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання також не з”явився, про час та місце і судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки. Суду не наданні докази про поважну причину неявки представника відповідача в судове засідання, тому суд, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, а також зі згоди позивачки, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки по наявним доказам і прийняти заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менш 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку у відповідача.
Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 01.01.2007 р., ст.111 було встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнанні такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 09 липня 2007 року ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків підлягає виконанню.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесенням змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп2008, у вказаному рішенні Конституційним Судом України зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно із ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп., 415 грн.11 коп.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає з 22 травня 2008 року – 144,30 грн., з 01 липня 2008 року – 144,60 грн., з 01 жовтня 2008 року – 149,40 грн.
За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а в цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою необхідністю конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення по даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст.1, 3, ч.2 ст.6, ст..8, ч.2 ст.19, 22, 23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України.
Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності та заперечення, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому заявлена вимога позивачки про зобов’язання відповідача здійснення перерахунку підвищення до пенсії позивачеві, як “дитині війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та про зобов’язання виплати їй недоплачених сум соціальної пільги як “дитині війни” за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст.3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, Закону України «Про соціальний статус дітей війни», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та, керуючись ст.ст.15, 57, 209 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як “дитині війни” - задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки здійснити ОСОБА_1 нарахування та сплатити підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідача, про що останнім може бути подана заява протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: