П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

Справа № 2-А-1137/10

20 вересня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Бондарьової Г.М.

при секретарі: Кобка Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в   місті Першотравенську у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС Павлоградського ВДПС в особі інспектора Литвиненко Андрія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС Павлоградського ВДПС в особі інспектора Литвиненко Андрія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

    В обґрунтування своїх вимог він посилається на те, що 19 липня 2010 року о 06.52 годині він їхав на автомобілі «мазда» державний НОМЕР_1 по вулиці Дніпровській, м. Павлоград, Дніпропетровської області, зі швидкістю близько 79 км/год. Його зупинив співробітник ДАІ та повідомив, що той нібито порушив правила дорожнього руху у вигляді перевищення швидкості руху на 22 км/год. Інспектором ДПС відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень.

    Позивач вважає постанову незаконною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки він не скоював вказаного правопорушення так як рухався зі швидкістю не більшою 80 км/год. ОСОБА_1 в протоколі написав, що не згоден зі складеним відносно нього протоколом, рухався з допустимою швидкістю. Окрім того, він зазначив, що по дорозі їхали й інші автомобілі, тому швидкість, яка була вказана на вимірювальному пристрої - не його. Відповідачем не було роз’яснено прав та обов’язків, передбачених ст. 268 КУпАП.    

    Позивач зазначив, що він не перевищив швидкості руху більш ніж на 20 км/год., належні докази перевищення ним швидкості руху автомобіля більш ніж на 20 км/год. – відсутні, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.

В   судове засідання позивач не з’явився. Надав заяву про слухання справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Причина неявки суду не відома, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалу адміністративної справи, 19 липня 2010 року о 06.52 годині відносно позивача інспектором ДПС Литвиненко А.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, позивач керуючи автомобілем «мазда» державний НОМЕР_1 по вулиці Дніпровській в місті Павлограді, Дніпропетровської області, в населеному пункті, де швидкість обмежена 60 км/год., рухався зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 22 км/год. В протоколі зазначено, що швидкість руху була виміряна приладом «Радіс 2089». Того ж дня, інспектором ДПС було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно матеріалів адміністративної справи, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Тому суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, приходить до висновку, що вимірювач швидкості руху «Радіс 2089» не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису.

Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст. 280 КУпАП. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс 2089» будь-яких інших доказів не наведено.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалась швидкість руху.

Крім того, ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення, - не надано документів про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Відповідачем не надано суду відповідних документів на вимірювальний прилад, сертифікат відповідного приладу та допуску його до роботи з даним приладом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавстві у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 253 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких   ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно розпорядження Міністерства Внутрішніх справ України від 21 травня 2009 року № N466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосування засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», співробітники ДАІ мають:

- виключати випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР /фото- відеоматеріалів, показів свідків тощо/;

- ужити заходів щодо облаштування спеціальними інформаційними щитами ділянок вулично-дорожньої мережі, де здійснюється контроль за дотриманням водіями ПДР з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

В порушення вимог даного розпорядження, відповідачем, при складанні протоколу, не доведено вини та до матеріалів справи не додано достатніх доказів порушення позивачем ПДР.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів спростування позовних вимог позивача, а в матеріалах справи відсутні докази, на яких   ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді перевищення швидкості, було скоєно саме ОСОБА_1 - є недоведеним, а отже недоведений склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

При таких обставинах позов підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251,283, 284, 288 КУпАП, и. 2 ч. 1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПС Павлоградського ВДПС в особі інспектора Литвиненко Андрія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову серії АЕ № 336683 від 19 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеної відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС Литвиненко Андрієм Олександровичем -  скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до  Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд  Дніпропетровської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:                                                                                                   /Г.М.Бондарьова/