П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1119/10

16 вересня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С.А.

    при секретарі Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі інспектора ДПС Сови Віталія Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі інспектора ДПС Сови В.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 14.06.2010 року о 17.15 годині він їхав на своєму автомобілі «Івеко», державний номер НОМЕР_1 по вул. Донецьке Шосе, 180, міста Дніпропетровська. Разом із ним була його дружина ОСОБА_3 Після проїзду одного з перехрестя, він побачив автомобіль співробітників ДАІ, відповідач – інспектор ДПС Сова В.І. подав знак жезлом про зупинку його транспортного засобу. На світлофорі горів зелений сигнал, який дозволяв йому рух, тому проїхав перехрестя в щільному потоці транспортних засобів, оскільки на цей час дуже багато машин їдуть у тому самому напрямку, їхав не дуже швидко, приблизно зі швидкістю 65-70 км/год, тому навіть одразу й не зрозумів, чому саме його він вирішив зупинити. Інспектор підійшов та сказав, що він порушив правила дорожнього руху, а саме, перевищив швидкість руху, рухаючись у населеному пункті, де швидкість обмежена 60км/год, зі швидкістю 85км/год, чим перевищив швидкість більш ніж на 20км/год, після чого склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.122 КУпАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 грн. З даною постановою він не згідний, оскільки Правил дорожнього руху не порушував та рухався згідно них, про що і вказав в протоколі.

Зазначив, що на його прохання надати дані про допуск засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, сертифікат відповідності, похибки при вимірюваннях інспектором ДПС Совою В.Р. йому надано не було. Крім того, ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення цих даних також немає, що робить вимірювання незаконним у відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». До того ж, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Інспектором порушено вимоги Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: п.1.6., згідно якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків, тощо). Якби відповідач використав засоби фіксації, він повинен був занести дані приладу, що зафіксував його правопорушення до протоколу, а він цього у встановленому законом порядку не зробив. У зв’язку з цим, навіть при наявності будь-якого відео у відповідача (а тим паче цифрового, де мається легка можливість монтажу), не можна приймати як доказ по справі.

На місці ж складання документів ніяких свідків зі сторони відповідача не було, ніякими пристроями фіксації порушення не фіксувалося, тим паче, позивач рухався у загальному потоці транспортних засобів.

Просить суд винести постанову, якою скасувати постанову АЕ №277458 від 14 червня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, позовні вимоги не визнає і просить в задоволенні позову відмовити, вважає, що постанову складено на законних підставах.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши докази, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в публічно-правових відносинах, які врегульовані КАСУ.

Як вбачається з оглянутого судом оригіналу адміністративної справи, 14 червня 2010 року відносно позивача відповідачем в особі інспектора батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ міста Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Сови В.І. було винесено постанову, згідно якої позивач 14 червня 2010 року о 17.15 годині в м. Дніпропетровську по вулиці Донецьке Шосе, 180, керуючи автомобілем «Івеко» державний НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 25 км/год, рухався зі швидкістю 85 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Сокіл» №0309305.

Вказаною постановою від 14 червня 2010 року на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

Позивач в протоколі про адміністративне правопорушення АЕ №346577 від 14.06.2010 року зазначив, що рухався в потоці автомобілів, швидкість руху не перевищував, маються свідки, які можуть це підтвердити, з протоколом не згоден, мається додатковий аркуш з поясненнями.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

В постанові у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься жодних доказів про те, що зафіксована приладом «Сокіл» №0309305 швидкість руху належить саме автомобілю позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи дані, наведені в постанові про накладення адміністративного стягнення, спростовуються.

Відповідач ніяких доказів правомірності свого рішення суду не надав. У зв’язку з обов’язком відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, саме він повинен був прийняти заходи для забезпечення доказів. Тобто, повинен був встановити очевидців правопорушення та опитати їх у якості свідків, долучити до матеріалів справи пояснення свідка, на якого вказував позивач, прийняти до уваги показання самого позивача, але не долучений взагалі аркуш з поясненнями позивача, про який той зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення. Всього цього в ігнорування вимог чинного законодавства зроблено не було.

Посилання відповідача лише на те, що він діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавство при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення, не можуть бути прийняті до уваги для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

Окрім того, відповідачем порушено вимоги Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: п.1.6., згідно якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини, чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків, тощо).

Показання прибору «Сокіл» №0309305 не можуть підтверджувати того факту, що виміряна ним швидкість належить саме автомобілю позивача, оскільки не можна не приймати до уваги той факт, що була заміряна швидкість будь-якого автомобіля у цей час, та пред’явити її позивачу. Тобто вина позивача належним чином доведена не була, достатніх доказів допущення порушення з його боку не надано, наприклад, показань свідків, які б підтвердили, що вимірювалась швидкість руху саме автомобіля позивача.

Відповідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в міський суд у порядку, визначеному КАС України.

У відповідності з п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №277458 від 14 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень, винесену інспектором ДПС Совою В.І., а адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.7, 22, 122, 268, 276, 288, 289,293, 294 КУпАП, ст.ст. 6-11, 69, 71, 100, 104, 159-163 КАС України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до батальйону ДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі інспектора ДПС Сови Віталія Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії АЕ №277458 від 14 червня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 260 /двохсот шістдесяти/ гривень, винесену інспектором ДПС Совою Віталієм Івановичем, скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:                                             С.А. Янжула