П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1129/10

15 вересня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С.А.

    при секретарі Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ для обслуговування м. Павлограда Дніпропетровської області в особі інспектора ДПС Осипенка В’ячеслава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

07.07.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділення ДАІ для обслуговування м. Павлограда Дніпропетровської області в особі інспектора ДПС Осипенка В’ячеслава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.07.2010 року о 13 15 годині він разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 їхав на своєму автомобілі ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1 їхав у місті Павлограді по вул. Дніпровська по правому ряду дороги. Попереду нього їхав вантажний автомобіль «ЗИЛ-130». Автомобіль був навантажений газовими балонами та рухався зі швидкістю 30-40км/год. Він обігнав вантажний автомобіль, виїхавши при цьому у лівий ряд. Знаючи Правила розташування транспортних засобів на дорозі, хотів перестроїться у правий ряд, але не відразу, щоб не створити аварійної ситуації. Від’їхавши від вантажного автомобілю 15 метрів, був відразу зупинений інспектором ДПС Осипенком В.В. Інспектор підійшов до нього, взяв його документи, подивився їх і тільки потім сказав причину зупинки. Якби інспектор відразу сказав причину зупинки можна було б зупинити вантажний автомобіль, який він обігнав, або записати його номер для того, щоб водій вантажного автомобіля був свідком. Але автомобіль вже поїхав. Тоді інспектор Осипенко В.В. сказав, що буде складати протокол про те, що він порушив правила розташування транспортних засобів на дорозі. Але його збентежило те, що інспектор запропонував йому, щоб він поставив свій підпис у пустих бланках, а сам поїде. Осипенко В.В. мотивував це тим, що заповнити протокол займе багато часу і він потім сам все понаписує. Позивач відмовився. Тоді інспектор склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення про правила розташування транспортних засобів та виніс постанову про накладення адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 425грн. 3 даною постановою він не згідний, оскільки Правила дорожнього руху не порушував, а їхав у лівому ряді згідно Правил дорожнього руху України, про що він і вказав в протоколі про адміністративне правопорушення.

Просить суд скасувати постанову АЕ №329556 від 02 липня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши докази, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в публічно-правових відносинах, які врегульовані КАСУ.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно постановою АЕ №329556 від 02.07.2010 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 02 липня 2010 року о 13.05 годині, керуючи автомобілем «ВАЗ» д/н НОМЕР_1 в м. Павлограді по вулиці Дніпровська, рухався у лівому крайньому ряді при вільному правому, порушивши правила розташування транспортних засобів, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в міський суд у порядку, визначеному КАС України.

Відповідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч.6 ст.71 КАС України – якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи обставини, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення, спростовуються.

Відповідно до п.11.2 Правил дорожнього руху України нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

П.11.5 – на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Згідно пояснень позивача, зазначених як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в позові, він рухався по лівому краю дороги, так як правий був зайнятий вантажним автомобілем, після чого хотів перестроїтися в правий ряд та був зупинений інспектором.

Відповідач ніяких доказів правомірності свого рішення суду не надав. У зв’язку з обов’язком відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, саме він повинен був прийняти заходи для забезпечення доказів. Тобто, повинен був встановити очевидців правопорушення та опитати їх у якості свідків, наприклад, водія того автомобіля, якого обігнав позивач, не прийняті до уваги показання самого позивача. Всього цього в ігнорування вимог чинного законодавства зроблено не було.

Окрім того, відповідачем порушено вимоги Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: п.1.6., згідно якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків, тощо).

Відповідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідність з п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ №329556 від 02 липня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень, винесену інспектором ДПС Осипенком В.В., а адміністративну справу відносно  ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.7, 22, 122, 268, 276, 288, 289,293, 294 КУпАП, ст.ст. 6-11, 69, 71, 100, 104, 159-163 КАС України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення ДАІ для обслуговування м. Павлограда Дніпропетровської області в особі інспектора ДПС Осипенка В’ячеслава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії АЕ №329556 від 02 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 /чотирьохсот двадцяти п’яти/ гривень, винесену інспектором ДПС Осипенком В’ячеславом Володимировичем, скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:                                             С.А. Янжула