П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1093/10

10 вересня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С.А.

    при секретарі Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ Бердянського РВВС Запорізької області в особі інспектора ДПС старшого сержанта міліції Прошлога Максима Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

20.05.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділення ДАІ Бердянського РВВС Запорізької області в особі інспектора ДПС старшого сержанта міліції Прошлога М.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 травня 2010 року йому було вручено протокол про адміністративне правопорушення серії АР №252757 та постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР №331111 про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він, керуючи автомобілем «Chevrolet Captiva» державний НОМЕР_1, не був пристебнутий поясом безпеки та не мав при собі поліса сертифіката цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 10 травня 2010 року, приблизно о 13.40 годині, він дійсно їхав по вулиці Октябрьській, міста Бердянська, пристебнутим поясом безпеки. Його зупинив інспектор ДАІ старший сержант міліції Прошлог М.О., підійшовши до його автомобіля, щось буркнув замість того, щоб відрекомендуватись. Коли він запитав у інспектора про причину зупинки, то він наказав виходити з автомобіля і показувати документи, а причину він зараз знайде. Документи всі були в наявності, крім оригінала страхового поліса. На лобовому склі знаходилися талон технічного огляду транспортного засобу та талон обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів серії СЩ № 717983 з відміткою «спеціальний знак до полісу серії ВС №7422185», дійсного до 29 червня 2010 року, де вказано дату видачі та підпис страховика, тобто вся необхідна інформація була в даному талоні. Не зважаючи на це, інспектор пішов до свого автомобіля складати протокол, почав йому грубити, розмовляти недержавною мовою. Інспектор не дав йому папір написати пояснення, а пояснення в протоколі працівник ДАІ не взяв до уваги. Процедура оформлення протоколу та постанови була довгою, інспектор весь час розмовляв з кимось по мобільному телефону по особистих питаннях. Коли позивач запитав адресу ДАІ, він йому її не сказав. Крім того, вважає, що при складанні протоколу старшим сержантом Прошлог М.О. порушені вимоги діючого законодавства, які передбачені ст.268 КУпАП, порушено його право на захист. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Йому відповідач нічого не роз’яснював та не прийняв до уваги його показання.

Просить суд скасувати постанову АР №331111 від 10 травня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі.

Суд, вивчивши матеріали справи та перевіривши докази, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в публічно-правових відносинах, які врегульовані КАСУ.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно постановою АР №331111 від 10.05.2010 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 10 травня 2010 року о 13.40 годині, керуючи автомобілем «Chevrolet Captiva» д/н НОМЕР_1 в м. Бердянську, рухаючись на перехресті вулиць Октябрьська і Толстого, не був пристебнутий поясом безпеки, не мав при собі поліса сертифіката цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв правопорушення, передбачені ч.4 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в міський суд у порядку, визначеному КАС України.

Відповідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч.6 ст.71 КАС України – якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи обставини, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення, спростовуються.

Відповідно до п.п. «в» п.2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

п.п. «г» п.2.1 – водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стосовно користування ременем безпеки, відповідач ніяких доказів правомірності свого рішення суду не надав. У зв’язку з обов’язком відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, саме він повинен був прийняти заходи для забезпечення доказів. Тобто, повинен був встановити очевидців правопорушення та опитати їх у якості свідків. Цього в ігнорування вимог чинного законодавства зроблено не було.

Цим самим було порушено вимоги Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: п.1.6., згідно якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Відповідач не надав суду доказів правомірності зупинки транспортного засобу позивача, цим самим порушував вимоги п.7.5.3. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року №1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», в якому вказано, що інспектор ДПС зобов’язаний зупиняти транспортні засоби в разі порушення вимог правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, наявності ознак, які свідчать про їх технічну несправність, а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою, тобто провів зупинку транспортного засобу у порушення вимог 12.12.4., де вказано, що підставою для зупинення транспортних засобів є:

- порушення Правил дорожнього руху водіями або пасажирами;

- характер руху транспортного засобу викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку і (або) швидкісного режиму);

- відсутність номерних(-ного) знаків(-ка) на транспортному засобі або талона про проходження державного технічного огляду;

- наявність ознак, які свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

- приховані номерні знаки транспортного засобу;

- наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення;

- знаходження транспортного засобу в розшуку, а також наявність даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;

- необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути;

- необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції, або як свідка при оформленні адміністративних матеріалів;

- проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж;

- виконання рішень уповноважених на те державних органів або посадових осіб про обмеження чи заборону руху.

Позивач надав суду докази, що він мав при собі талон до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та копію самого полісу. Окрім того, позивач більш ніж за два місяці до закінчення строку дії полісу, знову заплатив за страхування свого автомобілю. Дані про наявність талону та копії полісу дають всі підстави вважати недоведеною вину позивача в скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Копією полісу №ВС/7422185 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та талону до нього №СЩ/717983 підтверджується, що за нього сплачено 29.06.2009 року та він дійсний до 29.06.2010 року.

Копією полісу №ВВ/9975776 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та талону до нього №СД/064273 підтверджується, що за нього сплачено 12.04.2009 року та він дійсний з 30.06.2010 року по 29.06.2011 року.

Відповідно ч.3 ст62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідність з п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АР №331111 від 10 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 гривень, винесену інспектором ДПС Прошлогом М.О., а адміністративну справу відносно    ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.4 ст.121 та по ч.1 ст.126 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.7, 22, 121, 126, 268, 276, 288, 289,293, 294 КУпАП, ст.ст. 6-11, 69, 71, 100, 104, 159-163 КАС України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення ДАІ Бердянського РВВС Запорізької області в особі інспектора ДПС старшого сержанта міліції Прошлога Максима Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії АР №331111 від 10 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 /чотирьохсот двадцяти п’яти/ гривень, винесену інспектором ДПС Прошлогом Максимом Олександровичем, скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:                                             С.А. Янжула