Справа № 2-а-96\10

                                                               ПОСТАНОВА

                                                          ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року                                                                                       Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                                          Дніпропетровської області

У складі: головуючого – судді Дунай Л.В.

                                          при секретарі – Зубачевській О.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті  Верхньодніпровську адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управл1ння Пенсійного фонду України  Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про стягнення заборгованост1 за додатковою та основною пенсією ,як особі, віднесеній до 1 категорії та інваліда 2 групи , та як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом  про стягнення заборгованості за додатковою та основною пенсією ,як особі, віднесеній до 1 категорії та інваліда 2 групи , та як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році,посилаючись на наступне :

  Вона,згідно посвідчення серії НОМЕР_1,виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 3.10.2006 року ,являється особою, яка  постраждала  внасл1док Чорнобильсько1 катастрофи  1 категорії   та за висновками Дн1пропетровсько1 обласно1 медико-соц1ально1  експертно1 ком1с11(довідка  серії МСЕ-ДНА-01 № 678248 ) має другу групу  інвал1дності за хворобою, пов»язаною з виконанням обов»язк1в військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  

Згідно статті 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи»  вона має право  на нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.

  Крім того,згідно вимог ст.54 вказаного Закону ,їй провиннна нараховуватися та виплачуватися щомісячно основна пенсія ,розмір якої повинен бути не менш як вісім мінімальних пенсій за віком .

Згідно постанови КМУ №1293 від 27.12.2005 року його основна пенсія  повинна бути збільшена  у 3,5 разів.

Вважає,що їй не доплачена відповідачем у повному обсязі :

-додаткова пенсія ,як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і особі, віднесеній до 1 категорії,та  як для інваліда 2 групи за період з 1.01.2004 року по 20.08.2010 року.

•   не виплачується в повному обсязі за встановленим розміром основна пенсія по інвалідності  як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році за період з 1.01.2004 року по 20.08.2010рік , тобто не застосований     коефіцієнт 3,5 і коефіцієнт 6 згідно вимог ст.54 ЗУ” Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

  Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” роз”яснює ,що оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу ,її норми є нормами прямої дії ,тому суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону  чи  іншого нормативного акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних  випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.

Частина 2 статті 22 Конституції України  забороняє  при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяги існуючих прав і свобод.Конституція України є Основним Законом держави.

Відносно застосування відповідачем  для розрахунку пенсії суми в розмірі 19,91 грн,згідно вимог постанови КМ України №1 від 3.01.2002року , позивач  вважає,що при прийнятті нових нормативних актів ,законів чи постанов  вони не можуть протирічити попереднім нормативним актам та Конституції України .Беручи в сукупність вимоги ч.3 ст.113,п.2 ст. 116, ч.1 ст.117,п.1,2 ст.119,ч.2,3 ст.22,ст.8 Конституції України ,необхідно прийти до висновку ,що КМ України та інші державні установи ,скорочуючи розміри нарахувань та виплат за пенсією,встановленою цим Законом, діють ,перевищуючи межі своєї компетенції.

  Згідно вимог ст.62 ЗУ” Про статус і соціальний захист громадлян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, КМ України має обов”язок визначати порядок застосування цього закону ,вимоги якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади ,всіма суб”єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

    Позивач прохає суд поновити строк  на звернення до адміністративного суду з даним позовом  та зобов”язати його здійснити перерахунок  її пенсії з 2004 року  по день розгляду справи у суді, а також  визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області у вигляді невиплати їй пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та 2 групи інвалідності   в розмірах,передбачених ст.50,54 ЗУ”Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 19.12.1991року-незаконними.   Також зобов”язати Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області провести перерахунок державної основної та додаткової щомісячних  пенсій ,як особі,яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії та інваліда 2 групи ,з розрахунку  розміру основної пенсії не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії з розрахунку розміру 75 % мінімальної пенсії за віком ,починаючи з 1.01.2004 року  з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність ,встановленого в Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік та забезпечити виплату цих сум.

    Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх у повному обсязі.

  Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомивши про причину своєї неявки до судового засідання.

  Вислухавши позивача,дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню  за такими підставами.

Як встановлено в судовому засіданні ,позивач ОСОБА_1  На підставі  посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 3.10.2006 року,є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії  та за висновками Дн1пропетровсько1 обласно1 медико-соц1альної  експертної комісії  серії МСЕ-ДНА-01 № 678248 від 10.09.2009 року має другу групу інвалідності за хворобою, пов»язаною з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  Та обставина,що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області- відповідачем не заперечується у відповіді,наданій  позивачеві  від 28.10.2009року № Ц-49\32(л-с9).

   З вказаної  відповіді  встановлено,що позивач ОСОБА_1 Звернулася до  управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі  з заявою про перерахунок пенсії як інваліду 2 групи  захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і їй повідомлено,що основний розмір пенсії  було визначено у  сумі 1090 грн, до 1.01.2008 року додаткова пенсія розраховувалася у розмірі 75% від 19,91 грн ,що передбачено постановою від 3.01.202р КМУ №1. Загальний розмір пенсії становить 1189,60грн. Пенсія призначена згідно  чинного законодавства.

 Відповідно до статті 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» особам,віднесеним до 1 категорії,призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю , у розмірі: інвалідам 1 групи- 100%, інвалідам 2 групи- 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно вимог частини 4 статті 54 вище вказаного Закону ,в усіх випадках  розміри пенсій для  інвалідів ,щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою , не можуть бути  нижчими:  по 2 групі інвалідності- 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність,визначеного законом.

  Відповідно до  вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги,що є основним джерелом  існування,мають забезпечувати рівень життя,не нижчий від прожиткового мінімуму,встановленого законом.

  Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів ,спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних  гарантій,визначаються Законом України “ Про державні соціальні стандарти та державні  соціальні гарантії”.

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії -встановлені законами мінімальні розміри оплати праці,доходів громадян,пенсійного забезпечення ,соціальної допомоги ,розміри інших виплат,встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами,які забезпечують рівень життя ,не нижчий від прожиткового мінімуму.

  Відповідно до  Закону України “ Про прожитковий мінімум”- прожитковий мінімум -це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування  організму  людини,збереження його здоров”я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг,необхідних для задоволення основних соціальних і культурних  потреб...  

                                                                                                                                                                                                                                Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

  Визначений статтею 28 Закону України” Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком , для визначення якого застосовується прожитковий мінумум для осіб, які втратили працездатність,визначений Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік,є певним стандартом ,в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

  Відповідно до статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,визначеного законом,підвищується розмір пенсії ,визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю,особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації  сім”ям зв втрату годувальника  внаслідок Чорнобальської катастрофи.

  Законом України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” з наступними змінами та доповненнями було встановлено  розмір мінімальної пенсії за віком: з 1.01.2007 року- 380 грн, з 1.04.2007року- 406грн, з 1.10.2007 року- 411 грн., в той же час було зупинено на 2007 рік дію статей 50,54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 19.12.1991року.

Рішенням  Конституційного Суду України  №6-рп від 9.07.2007 року  визнано, що, оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації  і гарантії ,право на які передбачене чинним законодавством,є додатком  до основних  джерел  існування ,необхідною складовою конституційного права на забезпечення  життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) ,який принаймі не може бути нижчим від прожиткового мінімуму ,встановленого законом(частина третя статті 46 Конституції України) ,то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів  або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається .Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 та пункту 19 статті 92 Конституції України  надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України)( Рішення Конституційного Суду України  від 20 березня 2002року №5-рп).

 Рішенням Конституційного Суду України  №6-рп від 9.07.2007року визнано,що практика зупинення законом України про Державний бюджет України щодо надання пільг,компенсацій і гарантій внесення змін до інших законів України ,встановлення іншого (додаткового)правового регулювання відносин,ніж передбачено законами України ,не відповідає нормам Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів ,що визнані неконституційними.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

Відповідно до Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів України ”статтю 54 вище вказаного ЗУ було змінено  та встановлено,що у всіх випадках  розміри пенсій для інвалідів ,щодо яких встановлено зв”язок  з Чорнобильською катастрофою ,не можуть бути нижчими :  для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році : по 2 групі  інвалідності- 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність, для  учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження : по 2 групі інвалідності- 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність...Крім того, було внесено зміни  до статті 50 вищевказаного Закону, та встановлено,що особам, віднесеним до категорії 1, призначена щомісячна додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров”ю, у розмірах: інвалідам 2 групи- 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, було  внесено зміни до статті 67 вищевказаного Закону, та встановлено, що максимальний розмір пенсій ,призначених відповідно до цього Закону ( з урахуванням надбавок ,підвищень,додаткових пенсій ,цільової грошової допомоги,пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших  доплат до пенсії ,встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять  мінімальних розмірів  пенсії за віком ,встановленої абзацем першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10-рп зміни ,внесені Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ до статей 50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  визнано неконституційними.

Згідно  статті 58 Закону України  від 28.12.2007року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України” затвержено  на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність : з 1 січня-470грн,з 1 квітня-481 грн, з 1 липня 482грн,з 1 жовтня 498 грн.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами,передбаченими ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “,іншого нормативно -правового акта,який би визначав цей розмір  або встановлював інший розмір- немає.

Постановою Кабінету Міністрів України №1 від  3 січня 2002року  було встановлено базову величину  для обчислення  конкретних державних  пенсій  та додаткових пенсій за шкоду,заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії  , у розмірі 19,91 гривні. Виходячи з вказаної величини і проводиться нарахування пенсії та додаткової пенсії  позивачеві.

Відповідно до  ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі ,в межах повноважень та у  спосіб, що передбачений Конституцією  та законами України.

  Отже,за конституційними нормами ,виходячи із пріоритетності  законів над підзаконними актами ,суд дійшов до висновку,що  при визначенні розміру пенсії позивачеві  слід  застосовувати  вимоги ч.1 статті 50 та  ч.4 статті 54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №1 за 2002 рік  істотно  звужує  обсяг встановлених законом прав .

Тому суд прийшов до висновку,що відповідачем  безпідставно відмовлено позивачу  у перерахунку  пенсії у відповідності до вимог вищезазначеного Закону і слід зобов”язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії по інвалідності  відповідно до ч.4 статті 54  вищезазначеного Закону  виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком , розмір  якої визначається статтею 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” ,та додаткової пенсії за шкоду,завдану здоров”ю , відповідно до статті 50  Закону України” Про статус і соціальний  захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

У відповідності до редакції статті 99 КАС України станом на час звернення позивачки до суду  адміністративний позов може бути подано в межах  строку звернення до адміністративного суду ,встановленого  цим Кодексом,  згідно частини 2 вказаної статті було встановлено  річний строк  звернення до адміністративного суду з  позовом за захистом прав,свобод і інтересів особи.

Позивачка прохає поновити їй строк  звернення до суду ,прийнявши до уваги,що вона хворіє , про що надала  докази, і  своєчасно не мала можливості звернутися  до суду.

  Приймаючи до уваги докази,надані  позивачкою, суд прийшов до висновку про те,що існують підстави для поновлення їй  строку звернення до суду з адміністративним позовом. Крім того, у відповідності до  вимог частини 2 статті 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1931-Х11(з наступними змінами)  сума пенсії,не одержана своєчасно з вини органу ,що призначає або виплачує пенсію,виплачується за минулий час без обмеження  будь-яким строком.

Тому суд прийшов до висновку про те,що вимога позивачки про зобов”язання відповідача провести перерахунок належної їй основної та додаткової пенсії ,починаючи  з 1 січня 2004 року — підлягає задоволенню.

Проте суд не може задовольнити вимогу позивачки про проведення перерахунку  основної та додаткової пенсій на майбутнє  з послідуючим проведенням перерахунку пенсій  залежно від змін мінімального розміру пенсії за віком. У цій частині у  задоволенні позовних  вимог ОСОБА_1 слід відмовити.    

        Керуючись  ст.64,124,152 Конституції України,  ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильсьвої катастрофи”, Законом України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року та №10-рп від 22 травня 2008 року , статтями 8-14,71,94,99,100,159,160-164,185,186 КАС  України,   - суд  

                                                                        ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

   Поновити ОСОБА_1  строк на звернення  з адміністративним позовом до суду.

    Визнати незаконними дії Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області по нарахуванню та виплати не в повному обсязі  ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії  як особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської  катастрофи 1 категорії та 2 групи інвалідності  за період з 1 січня 2004 року  по 20 серпня 2010 року в розмірах, передбачених  статтями 50 та 54  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”  від 19.12.1991 року.

    Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області  провести  перерахунок основної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії  ОСОБА_1 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та 2 групи інвалідності  за період з 1 січня 2004 року по 20  серпня 2010 року   в розмірах, передбачених  статтями 50 та 54  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”  від 19.12.1991 року, тобто виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та з  75% мінімальної пенсії за віком, розмір яких  визначається статтею 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне забезпечення” .

        В іншій  частині  позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення суду може бути оскарженим у десятиденний строк до Апеляційного  Адміністративного суду Дніпропетровської області.

  Головуючий: