Справа №2-4486/10 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Антонової Н.В.
секретаря Клецової Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, -
в с т а н о в и в:
В провадження Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 22.10.2008 року сталась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок ДТП автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень.
Станом на 22.10.2008 рік діяв Поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА6260951 за договором ІІ типу, укладеним між ОСОБА_2 та НАСК «Оранта».
Представник позивача 02.04.2010 року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак такої виплати не було здійснено, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
У судовому засіданні представником позивача було надано уточнення до позовної заяви у зв’язку з тим, що НАСК «Оранта» 17.06.2010 року, тобто вже після звернення до суду з позовом, здійснила переказ суми страхового відшкодування на ім’я позивача у розмірі 10007,98 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив суду, що 22.10.2008 року сталась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були позивач ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_2
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2008 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок ДТП автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень. Збитки, які завдано внаслідок ДТП автомобілю позивача, складають 10007,98 грн.
Станом на 22.10.2008 рік діяв Поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА6260951 за договором ІІ типу, укладеним між ОСОБА_2 та НАСК «Оранта».
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.. 35 вказаного Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Як зазначив представник позивача, станом на 21.05.2010 р. відповідачем не було здійснено виплату страхового відшкодування, що є порушенням Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Цим же законом передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.
У своїх поясненнях представник позивача зазначає, що відповідачем 17.06.2010 року, тобто вже після звернення позивача до суду з даним позовом, було здійснено переказ суми страхового відшкодування на ім’я позивача у розмірі 10007,98 грн., а тому просив суд задовольнити позов в частині стягнення з НАСК «Оранта» на користь позивача – ОСОБА_1 суму пені у розмірі 258,56 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 129,28 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою на а.с. 29, причини неявки суду невідомі. За таких обставин суд за згодою представника позивача ухвалив проводити заочний розгляд справи з постановленням заочного рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 22.10.2008 року сталась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були позивач ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_2
Внаслідок ДТП автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень. Збитки, які завдано внаслідок ДТП автомобілю позивача, складають 10007,98 грн.
Станом на 22.10.2008 рік діяв Поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА6260951 за договором ІІ типу, укладеним між ОСОБА_2 та НАСК «Оранта». (а. с. 21).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з повідомлення про одержання переказу фізичними особами, 17.06.2010 року ВАТ НАСК «Оранта» було здійснено переказ суми страхового відшкодування на ім’я позивача у розмірі 10007,98 грн., тобто даний розрахунок був проведений після подачі позовної заяви до суду. (а. с. 15).
У зв’язку з тим, що НАСК «Оранта» здійснила виплату страхового відшкодування, представником позивача було уточнено позовні вимоги, в яких він просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму пені, проценти за користування чужими грошовими коштами, витрати на правову допомогу та судові витрати. (а. с. 11-14).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 вказаного Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи. До витрат пов’язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на правову допомогу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», згідно з підпунктом 1 пункту 1 додатка, граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину роботи особи, що надає правову допомогу.
Відповідно до ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» вiд 20.10.2009 № 1646-VI мінімальна заробітна плата на даний час становить 888 грн..
В позові позивач просить стягнути з відповідача на правову допомогу кошти в розмірі 4 991, 30 грн., а саме, витрати за опрацювання нормативної бази, складання позовної заяви, складання адвокатських запитів та інше, у тому числі витрати на участь у судових засіданнях. Проте, як вбачається з журналу судового засідання від 13.07.2010 р. представник позивача перебував в суді не три години, як вказано у розрахунку, а 20 хвилин. Таким чином, витрати на правову допомогу, за вказаний день необхідно стягнути у наступному розмірі 355,20 * 20 : 60 = 118, 4 грн..
Посилання представника позивача на те, що з відповідача необхідно стягнути кошти за час, потрачений на дорогу до суду і від суду час, не знайшли своє підтвердження, адже відповідно до ст. 84 ЦПК України відшкодовуються витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, а не витрати пов'язані з її наданням.
Крім того, в судовому засіданні 20 вересня представник також знаходився протягом 1,5 годин, за що також підлягає стягненню сума у розмірі 355, 20*90:60=532,8 грн..
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 536, 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 79, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування – задовольнити частково.
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму пені у розмірі 258, 56 грн. (двісті п’ятдесят вісім грн. 56 коп.).
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 129, 28 грн. (сто двадцять дев'ять грн., 28 коп.).
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму судових витрат, яка складається із суми судового збору у розмірі 101, 74 грн. (сто одна грн. 74 коп.), та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн. (сто двадцять грн. 00 коп.).
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу у розмірі 3 511, 23 грн. (три тисячі п'ятсот одинадцять грн. 23 коп.).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: