Справа № 2-2480-1/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Соколової В.В.
при секретарі Іконніковій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання, -
В С Т А Н О В И В :
28.05.2010 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання відповідача ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 71,72 ЖК України, такою, що втратила право користування АДРЕСА_1 а також зобов'язати Солом’янське РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти її з реєстрації за вказаною адресою; зобов'язати КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» зробити перерахунок комунальних платежів за квартиру з моменту реєстрації ОСОБА_2 за вищевказаною адресою, та стягнути з ОСОБА_2 на його користь сплачені судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 22.04.2010 року було визнано не чинним та скасовано розпорядження Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 1728 від 16.10.2008 року «Про зміну договору найму», яким визнано ОСОБА_2 наймачем та власником особового рахунку спірної квартири. Дане рішення суду набрало законної сили, однак ВГРІФО Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві не зняли відповідача ОСОБА_2 з реєстраційного обліку, а КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради продовжує здійснювати нарахування за користування комунальними послугами, а тому звернувся за захистом своїх прав до суду з даним позовом.
В судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи, в порядку ч. 2 ст. 76 ЦПК України, повідомлялися належним чином. Проте, 15.09.2010 р. представником позивача подано заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.48).
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з’являлася, судові повістки їй вручити не вдалося, оскільки конверти поверталися на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», в результаті цього, в порядку ч.9 ст. 74 ЦПК України, 26.08.2010 р. відповідач викликалася через оголошення розміщене в газеті «Урядовий кур’єр» (а.с.35). Отже, відповідач ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про слухання справи. Але, 27.08.2010 р. подала до канцелярії суду заяву, в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку з відсутністю в м. Києві (а.с.36), а 14.09.2010 р. надіслала на адресу суду телеграму в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку з тим, що вона перебуває за межами міста (а.с.47). Враховуючи, що заяву та телеграму з аналогічними клопотанням надано без надання будь-якого підтвердження, суд прийшов до висновку про неповажність причин відсутності відповідача ОСОБА_2
Відповідачі - Солом’янське РУГУ МВС України в м. Києві та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради своїх представників в судове засідання не направили, однак, заявами представник Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві просить розглянути справу у його відсутності (а.с. 45,45). А представник відповідача КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради про причини неявки суд не повідомив, хоча згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
В порядку ст.ст. 169 ч.2,4, 224 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання всіх відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (постановляє заочне рішення).
Таким чином, суд, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Форми №3 в квартирі АДРЕСА_1 10.12.1992 р. зареєстрований позивач – ОСОБА_1 та 27.03.2008 р. відповідач – ОСОБА_2, яка зазначена дружиною позивача і власником особового рахунку є відповідач (а.с.12).
Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 22.04.2010 року було визнано не чинним та скасовано розпорядження Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 1728 від 16.10.2008 року «Про зміну договору найму», яким визнано ОСОБА_2 наймачем та власником особового рахунку спірної квартири. Дане рішення суду станом на 11.05.2010 року набрало законної сили.
Як вбачається з постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 22.04.2010 р. судом при розгляді справи встановлено, що нотаріально посвідчена довіреність ВКЕ № 574422 від 19.02.2008 року була видана під час відбування позивачем покарання в місцях позбавлення волі, а тому фізично він не міг бути присутнім під час її оформлення. Солом’янським РУГУ в м. Києві за даним фактом було порушено кримінальну справу за ст. 358 ч. 3 КК України.
Також судом було встановлено, що у Відділ реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції актовий запис про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.01.2008 року не реєструвався, актовий запис № 2151 складений у 2008 році на інших осіб, а свідоцтво серії 1-ТП № НОМЕР_1 видано на підставі актового запису, складеного у 2005 році на інших осіб. Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на момент прийняття оскаржуваного розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації № 1728 від 16.10.2008 року «Про зміну договорів найму» в шлюбі з ОСОБА_2 не перебував взагалі (а.с.8-11).
Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь та самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В порядку ст.ст. 71,72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад 6 місяців, проводиться в судовому порядку.
Таким чином дані норми права розповсюджуються на осіб які мали право користування жилим приміщенням. В даному випадку рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 22.04.2010 р. встановлено, що ОСОБА_2 ніколи не була членом сім'ї наймача, а право користування спірним житлом було отримано нею без наявності законних підстав, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Проте, на теперішній час, відповідачем - Солом’янським РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 не знята з реєстрації у спірній квартири, не дивлячись на вищевказані обставини .
Враховуючи, що на даний час підстав для переведення особового рахунку на відповідачку не існує та не існувало раніше, то і реєстрація її за адресою: АДРЕСА_1 є незаконною.
Відповідно до ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування…, а тому, Солом’янське РУ ГУ МВС України в м. Києві зобов’язане зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов’язання Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» зробити перерахунок комунальних платежів за квартиру з моменту реєстрації ОСОБА_2 за вищевказаною адресою.
Згідно статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 38,00 грн. грн. та 8,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст.71,72 ЖК України, ст.. 406 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 76, 77, 169, 209, 213, 214, 215, 224-228, 232 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації місця проживання - задовольнити частково.
Зобов’язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1
Зобов’язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради зробити перерахунок комунальних платежів за квартиру з моменту реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальну суму судових витрат в розмірі 46 (сорок шість) гривень 90 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: