Справа № 2-2461-1/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Соколової В.В.
при секретарі Іконніковій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, процентів нарахованих за користування кредитом та пені, -
В С Т А Н О В И В:
27.05.2010 року Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 11194877000 від 07.08.2007 р. на загальну суму 97584 (дев’яносто сім тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 04 коп., а також документально підтверджені судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов, з підстав викладених у ньому.
Відповідач в судові засідання призначені на 17.08.2010 року та 13.09.2010 року не з’явився. Судова повістка-виклик на 17.08.2010 року направлена за місцем реєстрації відповідача була повернута поштивим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Судова повістка-виклик на 13.09.2010 року була вручена матері відповідача. Таким чином в порядку ст. ст. 74 ч. 5, 76 ч. 3 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про слухання справи належним чином.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Таким чином, суд, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 07.08.2007 р. було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11194872000. Відповідно до умов зазначеного договору (далі – Договір 1)відповідачу було надано кредит в сумі 32000,00 доларів США, що еквівалентно 161600,00 гривень, з умовою погашення кредиту згідно графіку, але не пізніше 07.08.2014 року (а.с.8-19).
Згідно п.1.3 Договору 1, відповідач зобов'язався повернути позивачу повну суму кредиту із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних .
Відповідно до п.3.1.2 Договору 1 позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, зокрема, у разі невиконання або прострочення виконання грошових зобов’язань строком більш ніж один місяць.
Пунктом 4.1. Договору 1 передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якої розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ станом на дату нарахування пені, починаючи з 32 дня з дати порушення зобов’язання.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до умов Договору 1 складає:
• основний борг по кредиту – 27425,39 доларів США, що еквівалентно 218964,31 грн.
• відсотки за користування кредитом – 6905,94 доларів США, що еквівалентно 55137,02 грн.
• пеня по простроченому основному боргу – 882,52 доларів США, що еквівалентно 7046,03 грн.
• пеня по прострочених відсотках – 786,64 доларів США, що еквівалентно 6280,54 грн.
Всього за Договором 1 – 36000,49 доларів США, що еквівалентно 287427,9 грн.
Також 07.08.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11194877000. Відповідно до умов зазначеного договору (далі – Договір 2)відповідачу було надано кредит в сумі 15760,73 гривень з умовою погашення кредиту протягом 11 місяців(а.с.20-28).
Згідно п.1.5. Договору 2, сторонами встановлена відсоткова ставка за користування кредитними коштами в розмірі 15,5 % річних протягом перших 30 календарних днів з умовою перегляду процентної ставки кожного наступного місяця та встановлення нової процентної ставки у випадках передбачених п. 5.2. Договору.
Відповідно до п.3.1. Договору 2 позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, зокрема, у разі невиконання або прострочення виконання грошових зобов’язань строком більш ніж один місяць.
Пунктом 4.1. Договору 2 передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, починаючи з 32 дня з дати порушення зобов’язання.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до умов Договору 2 складає:
• основний борг по кредиту – 10666,00 грн.
• відсотки за користування кредитом – 3700,99 грн.
• пеня по простроченому основному боргу – 1356,21 грн.
• пеня по прострочених відсотках – 399,00 грн.
Всього за Договором 2 – 16122,2 грн.
Отже загальна сума заборгованості відповідача перед позивачам складає 303550,10 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. В порядку ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Розмір неустойки, згідно ст. 551 ЦК України, встановлюється договором або актом цивільного законодавства. А відповідно до ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (ст.ст. 1046-1053) ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, Позивач має право на одержання від Позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути Позивачу кредит у такій самій сумі, що була передана йому Позивачем у строк та в порядку, що встановлені Кредитним договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо Позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов'язаний сплатити повну грошову суму кредиту.
Отже, виходячи з положень чинного законодавства України, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає:
• сума заборгованості за кредитними договорами в розмірі 303550,1 грн. ;
• сума сплачених судових витрат: державне мито – 1700 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення – 120 грн., що підтверджуються відповідними квитанціями.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526,530,536,546,549-554,610-612,622-624,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст. 88, 212-215, 209, 224-228, 232 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, процентів нарахованих за користування кредитом та пені задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1; місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь ПАТ «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 61050, м. Харків, пр-т Московський, 60; рахунок № 29091000001100 в ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за кредитним договором № 11194872000 від 07.07.2007 р. в розмірі 287427,9 грн., суму заборгованості за кредитним договором № 11194877000 від 07.07.2007 р. в розмірі 16122,2 грн., суму понесених судових витрат в розмірі 1820 грн. Всього підлягає стягненню 305370 (триста п’ять тисяч триста сімдесят) гривен 10 коп.,
Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: