Справа № 1-118/10

                                                                   В И Р О К

                                                   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 року                                                       м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В. при секретарі Бірук Н.С

з участю:

прокурора ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду кримінальну справу про обвинувачення:  ОСОБА_3, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 року у селі В'язівка Чорноярсього району Астраханської області, Російської Федерації, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовозобов'язаного, не судимого, непрацюючого, проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

                                                             ВСТАНОВИВ:

         30 квітня 2010 року  близько 02 год. у м. Кузнецовську Рівненської області підсудний ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поблизу кафе „Асторія” та магазину „Берізка”, які розташовані по м-ну Будівельників в м. Кузнецовську, під час сварки із потерпілим ОСОБА_2 завдав удар головою в голову потерпілому ОСОБА_2 з мотиву особистих неприязних відносин. Помітивши у руках потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон марки „Нокіа 5130", у підсудного  ОСОБА_3 виник умисел на викрадення телефону. Тому він умисно, корисливого мотиву, з метою викрадення чужого майна, відвів потерпілого у сторону від кафе та магазинів і завдав потерпілому ОСОБА_2 п»ять ударів кулаками рук в область голови. Вибивши з рук потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон та збивши потерпілого з ніг, підсудний ОСОБА_3 наніс потерпілому п»ять ударів ногами по різним частинах тіла. Після цього підсудний ОСОБА_3. діючи з прямим умислом на викрадення чужого  майна, з корисливого мотиву, підняв з землі мобільний телефон марки „Нокіа 5130", належний потерпілому ОСОБА_2, вартістю з урахуванням зносу 660 грн., та відкрито для потерпілого заволодів ним. Продовжуючи раніше розпочаті злочинні дії підсудний ОСОБА_3 обшукав одяг потерпілого ОСОБА_2 і виявив у кишені його штанів гаманець, діючи із прямим умислом на викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, відкрито для потерпілого викрав з його гаманця гроші в сумі 40 гривень. В результаті вчиненого підсудним ОСОБА_3 фізичного насильства потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу повіки правого ока розміром 3*2 см., крововиливів під правим оком розміром 3.5*3 см., на верхній повіці лівого ока розміром 2*1.5 см. та під лівим оком - 4*3 см; забою м»яких тканин носа та потиличної ділянки голови. Вказані тілесні ушкодження, згідно із висновком експерта Ковальчука А.Є. від 20.05.10 №194-Е/163 за результатами судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2, виникли від дії тупого предмету та відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень.

         Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. повністю визнав вину в інкримінованому злочині та дав наступні показання. Приблизно о 2 годині 30 квітня 2010 року він у стані алкогольного сп»яніння перебував біля кафе «Асторія» та магазину «Берізка» в м.Кузнецовську. Неподалік зустрів незнайомого чоловіка, яким виявився потерпілий ОСОБА_2, який теж був п»яний. Між ними виникла суперечка, тому він вдарив потерпілого головою у обличчя. Потім побачив в руці потерпілого мобільний телефон і вирішив заволодіти ним, з цією метою відвів потерпілого далі від кафе та магазинів і почав бити. Вдарив декілька разів по обличчю кулаками. Коли потерпілий впав, він завдав йому ще декілька ударів ногами по тулубу. Потім підняв з землі телефон потерпілого марки «Нокіа» та забрав собі. Далі він обшукав одяг потерпілого та витягнув з кишені штанів  гаманець з якого викрав 40 гривень. Після цього він пішов додому до своєї тітки. Викрадений телефон продав за 250 гривень, гроші витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаюється.

           Допитаний  в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав наступні показання. Приблизно о 2 год. 30.04.10 будучи у стані алкогольного сп”яніння пішов за цигарками в район магазину „Берізка”. Поблизу кіоску підійшов до незнайомого хлопця. Цим невідомим згодом виявився підсудний ОСОБА_3, який відвів його за кафе та магазини, що знаходяться в районі магазину «Берізка» де вдарив головою у обличчя, потім підсудний завдав йому ще декілька ударів руками в голову. Коли він впав на землю, підсудний завдав потерпілому ще декілька ударів ногами по тулубу. Після цього він побачив, що підсудний забрав собі телефон потерпілого «Нокіа 5130». Також підсудний обшукав його одяг і викрав з кишені штанів гаманець. Зараз претензій до підсудного він не має.

         Крім повного визнання вини у вчиненому злочині, вина підсудного ОСОБА_3 також підтверджується:

висновком експерта Ковальчука А.Є. від 20.05.10 №194-Е/163 за результатами судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2. Згідно з яким у потерпілого виявлені тілесні ушкодження обличчя та голови, що виникли від дії тупого предмету та відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень (а.с.44).

         При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів, у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, прокурор, потерпілий та підсудний погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення підсудним злочину та тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються та знаходяться у матеріалах кримінальної справи. При цьому підсудному  роз”яснено наслідки його згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності позиції підсудного у суду немає.

         Оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного та об”єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд дійшов наступного висновку.

          Суд вважає повністю доведеною вину підсудного ОСОБА_3 у тому, що він приблизно о 02 годині 30 квітня 2010 року в районі магазину «Берізка» по м-ну Будівельників м.Кузнецовська Рівненської області, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, з прямим умислом на викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, діючи відкрито для потерпілого ОСОБА_2, викрав, належні потерпілому мобільний телефон «Нокіа 5130» та 40 гривень, при цьому для заволодіння чужим майном підсудний ОСОБА_3 застосував до потерпілого ОСОБА_2 фізичне насильство, завдавши йому легких тілесних ушкоджень, які не спричинили розладу здоров»я потерпілого. Вказані дії підсудного ОСОБА_3 судом кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України – грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.    

          На підставі п.1 ст.66 КК, обставинами, що пом'якшують покарання підсудного є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

         До обставин, які обтяжують покарання підсудного, на підставі п.13 ст.67 КК, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.

         При обранні підсудному міри покарання суд виходив з наступного. Підсудний ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив тяжкий злочин. Умисел на викрадення чужого майна із застосуванням до потерпілого фізичного насильства не був заздалегідь обдуманий підсудним, а виник у нього раптово. Враховуючи обставини, які пом”якшують та обтяжують покарання, позитивну характеристику підсудного за місцем постійного проживання, відсутність претензій з боку потерпілого та думку прокурора про доцільність звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення над ним нагляду органами кримінально-виконавчої системи. На думку суду, призначене покарання є достатньо дієвим і буде сприяти виправленню підсудного та попередить вчинення ним нових злочинів. Тому слід призначити підсудному ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини статті за якою кваліфіковані його дії, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

         Вирішуючи питання про речові докази по справі, керуючись п.5 ст.81 КПК, суд дійшов висновку про необхідність повернення речових доказів володільцю - до набрання вироком законної сили.

        На підставі статей 91-93 КПК та роз»яснень, наведених у Постанові Пленуму ВСУ від 7 липня 1995 року №11 судом не встановлено, що по справі понесені судові та інші витрати, які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3

        На підставі наведеного та керуючись статтями 321-339 КПК України, суд,-

                                                         З А С У Д И В :

        ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

       На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки. Покласти на засудженого ОСОБА_3, відповідно до ст.76 КК, наступні обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

періодично з”являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

       Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_3 до набрання  вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

       Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обраховувати з дня набрання вироком законної сили.

        Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа 5130» та гаманець, належні потерпілому ОСОБА_2, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області, повернути потерпілому ОСОБА_2 під розписку до набрання вироком законної сили.

      Учасники судового розгляду можуть подати апеляцію на вирок до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий