.

                                    Справа №2-34/10

      Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Заочне

16 вересня 2010 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Щеняєвій І.Б.,

при секретарі – Бєляєвій Є.А.,

за участю

законного представника позивача – ОСОБА_1

представника законного представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач та його законні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини. 22.08.2006 року ОСОБА_3 переходив на пішохідному переході на перехресті вулиць Костенко та пр. Гагаріна дорогу коли відповідач допустив наїзд на ОСОБА_3, керуючи а/м «Жигули» державний номер НОМЕР_1. Після наїзду позивач впав на асфальт, а відповідач, не зупиняючись, з місця пригоди зник. Свідки наїзду на дитину викликали по телефону швидку допомогу, яка доставила хлопчика до міської лікарні №1. В лікарні ОСОБА_3 поставлено діагноз «забій мяких тканей області ліктевих та колінних суглобів». З 22.08.2006 року по 13.09.2006 року останній лікувався амбулаторно в дитячій поліклініці КЗ «Міська лікарня №1». 14.09.2006 року ОСОБА_3 пройшов судово-медичне обстеження, якими встановлено, що зазначені ушкодження по характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок наїзду а/м на позивача він отримав фізичні та моральні страждання, розмір яких він просить стягнути з відповідача в сумі 8 000 грн. Також, у зв'язку з хвилюванням за сина моральну шкоди отримали батьки позивача, які також просять стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди по 2 000 грн. на кожного та витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката у цивільній справі.

В судовому засіданні позивач в присутності батьків позов підтримав, пояснив, що після наїзду а/м він впав, забив лікті та коліна, розбились його окуляри. Сторонні люди викликали швидку допомогу і його відвезли в лікарню. Через нервовий струс погіршився сон і він постійно відчуває почуття тревоги коли переходить дорогу навіть якщо є зебра.

В судовому засіданні законні представники неповнолітнього позивача позов підтримали, пояснивши що через нервовий струс та душевні хвилювання, що викликані наїздом а/м на їх сина, з вини відповідача,  їм завдана моральна шкода, розмір якої вони визначили в сумі по 2 000 грн. Вони й досі відчувають почуття тревоги за сина тому що він, йдучи до шкоди, переходить дорогу.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнавав, оскільки ОСОБА_3 перебігав дорогу за межами пішохідного переходу, після наїзду він не падав а побіг далі з місця пригоди. За таких обставин відповідач не визнає вини у наїзді. В судове засідання на 16.09.2010 року відповідач не з'явився, але був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не повідомив суд про поважні причини неявки до суду. З урахуванням думки представника та законного представника неповнолітнього позивача, які не заперечували проти ухвалення заочного рішення по справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, постановивши заочне рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити оскільки вина відповідача не встановлена, дитина перебігала дорогу в недозволеному місці.

Допитаний в судовому засіданні свідок позивача ОСОБА_6 пояснила, що вона була очевидцем ДТП бо працює в ларьку продавцем. Ларьок знаходиться по «красній лінії» на перехресті на пр. Гагаріна. Вона бачила як на пішохідному переході на зелений світ світлофора переходили дорогу два хлопчика. З повороту виїхала красна машина і збила ОСОБА_1, хлопчик відскочив як м’яч від машини, а водій навіть не зупинився, поїхав собі далі. Вона запам’ятала номер машини і викликала швидку. Хлопчик доки не приїхала швидка трусився від болі чи від страху. Коли приїхали працівники ДАІ і малювали схему дороги, знайшлися розбиті окуляри дитини. Після наїзду вона перша підбігла до дитини і бачила що той був у шоковому стані. Вона разом з іншою жінкою, яка також прибігла до хлопця і бачила наїзд, розпитали про прізвище та ім'я дитини, адресу поки він не почав плакати. У дитини одяг з боку, на який він впав, був забруднений. Вона послала свого знайомого сходити за названою дитиною адресою щоб повідомити батьків. Потім до неї в ларьок приходив батько дитини щоб розпитати як все сталося.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, суду повідомила, що вона була свідком наїзду на дитину влітку 2006 року оскільки переходила на світлофорі на пішохідному переході дорогу. Дорогу переходила коли горів зелений світ, дитина також переходила на зелений але в зустрічному напрямку. Коли вона почула позаду себе гальмування коліс, повернулася і побачила під колесами красної машини хлопчика. Водій машини призупинився, але не вийшов з машини і уїхав. Вона підбігла до дитини коли він ще лежав на дорозі, вона разом з іншою жінкою перенесли дитину на тротуар, він був в шоковому стані але оскільки він погано бачить попросив найти його окуляри. Продавець ларьку викликала швидку і ДАІ. Спочатку приїхала міліція а потім ДАІ. Працівники ДАІ почали опитувати і складати протокол а потім раптово уїхали, вона навіть не встигла розписатися в поясненнях. Водій повернувся на місце ДТП після того як дитину відправили в лікарню.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, у судовому засіданні були встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2006 року та схемою до протоколу встановлено що 22.08.2006 року приблизно о 12 годині а/м ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5  в районі регульованого перехрестя пр. Гагаріна і вул. Костенко, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 був травмований.

Копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено що а/м належить ОСОБА_8

Під час наїзду на пішохода відповідач керував ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Соболєвою Л.А. 10.06.2005 року, за реєстр. №3555.

Довідкою приймального відділення 11 міської лікарні від 30.08.2006 року встановлено діагноз ОСОБА_3 (7 років) забій м’яких тканей в області ліктьових та колінних суставів, травма автодорожня, рекомендовано огляд травматолога та амбулаторне лікування.

Довідкою дитячої поліклініки 1 міської лікарні встановлено що ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні з 22.08.2006 року по 13.09.2006 року із діагнозом «забій м’яких тканей в області ліктьових та колінних суставів».

Актом судово-медичного обстеження №3006 від 14.09.2006 року встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 у вигляді спадин м’яких тканей в області ліктьових та колінних суглобів відносяться по характеру до легких тілесних ушкоджень та по часу виникнення відповідають вказаному строку.

Висновком експерта №2825 від 31.08.2007 року, встановлено, що у ОСОБА_3 на ділянках шкіри на обох верхніх та обох нижніх кінцівках є місця від колись можливо мавшихся саден, які по типу удара могли бути виступаючі частини рухаючогося автомобіля з наступним відбракуванням тіла та падінням на тверде дорожнє покриття, що могли бути при обставинах ДТП та умовах зазначених в постанові про призначення судово-медичної експертизи та самим потерпілим. За характером ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень, час їх виникнення може відповідати 22.08.2006 р.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.09.2006 року, складеною дільничним інспектором Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ст. лейтенантом міліції Зубаковим А.С., встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, ДТП сталося внаслідок порушення пішоходом вимог п.п.4.7 та 14.4 ПДР, після ДТП водій ОСОБА_5 в порушення вимог п. 2.10 ПДР уїхав. В зв'язку з тим, що ДТП сталося з вини пішохода ОСОБА_3, в діях водія ОСОБА_5 по керуванню а/м порушень вимог ПДР, які б могли знаходитися в причинному зв'язку з ДТП немає, в порушені кримінальної справи по факту ДТП відмовлено у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_5 складу злочину. В п.2 резолютивної частини постанови вказано направити матеріали для притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.2.10 ПДР України.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 від 05.07.1999 року встановлено що його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області від 28.07.2008 року №58/27-163 встановлено, що за показаннями ОСОБА_5 для запобігання ДТП водій повинен був виконати п. 12.3 ПДР. За показаннями ОСОБА_3, водій ОСОБА_5 у вказаній дорожній обстановці повинен був діяти згідно п.п.10.1, 16.2 ПДР України; у діях водія ОСОБА_5 з керування а/м ВАЗ-21043 вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, 16.2 ПДР України, які з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з наслідками технічного характеру – наїздом на пішохіда.

Суд всебічно і повно розглянувши дану справу, керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивністю цивільного судочинства, дослідивши докази по справі в їх сукупності, доходить до висновку про часткове для задоволення позову за наступних підстав.

Суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача на підставі п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, оскільки в результаті наїзду ОСОБА_3 отримано тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та знаходяться в причинному зв'язку з порушенням  водієм ОСОБА_5 п.п.10.1, 16.2 ПДР України. Суд вважає встановленою вину відповідача на висновку судової експертизи - експерта НДЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області від 28.07.2008 року №58/27-163, який узгоджується із поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Розмір моральної шкоди визначений судом у сумі 5 000 грн. з урахуванням характеру отриманих тілесних ушкоджень, малолітнього віку ОСОБА_3 та наслідків ДТП, а саме боязливого ставлення до дороги та автомобілів після наїзду, погіршення функції сну дитини та нервовий струс, викликаний збиттям. Також, суд вважає можливим стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, отриманої батьками малолітнього оскільки вони перенесли душевні хвилювання за стан здоров'я їх сина після наїзду, що призвело до зміни способу життя певний час оскільки вони змушені були після наїзду супроводжувати дитину до школи оскільки останній сам побоювався переходити дорогу, відновлення нормального звичайного способу життя потребує від них додаткових зусиль. Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь законних представників неповнолітнього позивача (батькам) суд вважає достатнім у розмірі по 1 000 грн. на кожного. Обґрунтовуючи своє рішення в частині стягнення цих сум на користь батьків суд враховує також положення ч.2 ст.23 ЦК України, якою визначено, що моральна шкода може полягати в .ч. у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім ї чи близьких родичів. Розмір моральної шкоди визначено судом в меншому розмірі, ніж просили позивачі, з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті державного мита 17 грн.,  витрат на ІТЗ 4,50 грн. та 3 000 грн. за квитанцією та адвоката ОСОБА_2 та акту про надання послуг правової допомоги. Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави витрати ІТЗ в розмірі 25,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.16, 23, 1167  ЦК України, ст. ст.10, 11, 60, 61, 81, 88, 212- 218, 224, 225 ЦПК України,

в  и  р  і  ш  и  в :

    Позов ОСОБА_3, в інтересах якого діють законні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати 17 грн. державного мита та 4,50 грн. витрати на ІТЗ, а також 3 000 грн. за  правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на ІТЗ 25, 50 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.

Відповідач може подати заяву до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу про перегляд заочного рішення протягом десяти дні з дня отримання копії рішення.

Суддя                                         І.Б.Щеняєва