Справа № 2-3161-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Соколової В.В.
при секретарі Соколюк О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню соціальних виплат КМДА, третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення суми разової грошової допомоги до «Дня Перемоги» , -
в с т а н о в и в:
05.08.2010 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, до відповідача про зобов’язання здійснити виплату грошової допомоги до 05 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленого ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки він є інвалідом війни ІІ групи і отримав від Держави соціальну гарантію у вигляді довічного отримання щорічної до 5 травня разової грошової допомоги. Проте відповідачем неправомірно здійснена виплата зазначеної грошової допомоги у 2010 році у значно нижчому розмірі.
Позивач просить суд визнати дії відповідача по застосуванню до правовідносин законодавчих актів, якими зменшено розміри соціальної пільги — такими що порушують його конституційні права; зобов'язати третю особу здійснити донарахування вказаної грошової допомоги, а відповідача здійснити її виплату.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив про їх задоволення.
Представник відповідача – Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат КМДА заперечував проти задоволення позову, посилаючись на викладені обставини письмово (а.с.24-25).
В запереченнях проти позову наголошується на тому, що позивачу провадилась виплата разової грошової допомоги в 2010 році, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2010 року № 299 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009-2010 роках" відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нациських переслідувань". Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, як орган виконавчої влади керується в своїй роботі діючими нормативними актами і діяв в межах правового поля і вважає, що не має законних підстав для виплати різниці суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік. А тому не вбачають порушення прав позивача.
Представник третьої особи також заперечував проти позову, мотивуючи тим, що до його компетенції належить лише надання списків осіб, які мають право на отримання даної допомоги, при цьому не нараховуються суми та не виділяються кошти (а.с.26-27).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи і набув прав на пільги встановлені законодавством для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджується відповідним посвідченням серія Б НОМЕР_1. (а.с.12), довідкою МСЕК серії КИ-1 № НОМЕР_2
року (а.с.11) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію (а.с.13).
Згідно з приписами ст.13 ч. 4 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998 року, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком .
Законом України N 107-VI від 28.12.2007 року було внесено зміни у вказану норму, згідно яких щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Проте, вказану зміну визнано неконституційною Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Таким чином на даний час має силу редакція ст. 13 ч. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, згідно якої розмір грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІ групи становить 8 мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з листів Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 21.05.2010 № 03/252-08 та від 28.05.2010 № 03/282-08 відповідачем була здійснена виплата грошової допомоги до 5 травня в 2010 р. в розмірі 480,00 грн. з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2010 року № 299 (а.с.15,16).
Таким чином, дані правовідносини регулюються однопредметними нормативно-правовими актами, які по-різному встановлюють розмір вказаної грошової допомоги. Відповідачем необґрунтовано застосовано Постанову Кабінету Міністрів України при наявності Закону України та Рішення Конституційного Суду України які мають вищу юридичну силу.
Посилання відповідача на невизначеність на законодавчому рівні розміру мінімальної пенсії за віком, як на причину неможливості застосування ст. 13 ч. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998 року, не відповідає дійсності.
Так, розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Посилання представника відповідача на ч. 3 цієї статті щодо застосовування прожиткового мінімуму виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом не може бути взято до уваги суду. Оскільки позивач отримує пенсію призначену саме згідно з цим Законом, тобто на неї розповсюджується дія ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, відповідно до ст. 46 ч. 3 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, розмір мінімальної пенсії встановлений Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії (ст.8 Конституції України).
Згідно з ст.ст.22,64 Конституції України права громадян на соціальний захист, інші соціально – економічні право можуть бути обмежені, в тому числі зупиненням дій законів ( їх окремих положень), лише в умовах повного або надзвичайного стану на певний строк.
Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію в даному випадку це надання щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки.
Згідно Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженим Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 65 від 27.01.2007 року до його компетенції віднесена також перевірка правильності нарахування грошової допомоги.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо перерахунку позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2010 р., відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи із встановленого прожиткового мінімуму та здійснення виплати недоплачених сум.
На підставі ст.ст.8,22,46,64 Конституції України, ст.ст.15,16, 257,267 ЦК України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст.3,15,60,209.212-215,294 ЦПК України,суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню соціальних виплат КМДА, третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення суми разової грошової допомоги до «Дня Перемоги» задовольнити.
Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2010 р., відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи із встановленого прожиткового мінімуму та здійснити виплату недоплачених сум у встановленому порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Суддя