Справа   № 2-3040-1/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  02 вересня 2010 р.          Солом’янський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого - судді        Соколової В.В.  

при секретарі              Соколюк О.П.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -  

  В С Т А Н О В И В:  

22.07.2010 року позивач звернувся  до суду із зазначеною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем  не склалося,  виявилась дуже велика різниця у поглядах і характерах. Зникло почуття взаємної поваги та розуміння. На даний час вони не ведуть сумісно господарство, не підтримують подружніх стосунків.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, проти примирення з відповідачем категорично заперечує та просить шлюб розірвати.  

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що з її боку почуття любові до чоловіка не втрачено, хоча позивач і проживає з іншою жінкою. Також зазначила про негативний вплив розлучення на виховання їх неповнолітньої дитини, оскільки батько з моменту припинення подружніх стосунків не приділяє дитині належної уваги, матеріальної допомоги на його утримання не надає.  

  Вислухавши пояснення позивача, відповідача,  вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 18.10.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 14.07.2010 року виданого Відділом РАГС Ватутинського РУЮ у м. Києві (а.с.8).  

Від шлюбу мають неповнолітнього сина  - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 06.08.1998 року виданого Відділом РАГС Жовтневого району м. Києва (а.с.7) .  

Сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, проживають окремо з вересня 2004 року.  

З часу подання позовної заяви між сторонами примирення не досягнуто.  

Позивач категорично заперечує проти примирення з відповідачем та вважає їх спільне життя неможливим.  

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.  А в порядку  ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім’ї буде носити формальний характер.  

В судовому засіданні відповідач виявила бажання, у разі розірвання шлюбу, залишити прізвище позивача.  

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст. 105, ч.1 ст. 110, ст. 112-115 СК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –                              

В И Р І Ш И В  :  

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований Відділом РАГС Ватутинського району м. Києва 18.10.1997 року актовий запис  № 1365 розірвати.  

Прізвище відповідача залишити – «Зелініченко».  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя :