Справа № 2-2993-1/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Соколової В.В.
при секретарі: Соколюк О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Солом’янська районна в м. Києві державна адміністрація, ВГІРФО Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
19.07.2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 згідно обмінного ордеру № 352 від 22.01.1977 року, виданого бюро по обміну житлових приміщень Виконкому Київської міської Ради трудящих, була надана для проживання позивачу ОСОБА_1 та членам її родини в тому числі і відповідачу. Відповідач з 22.01.1990 року по теперішній час жодного разу не з’являлась у вказаному житловому приміщенні з наміром подальшого проживання в ньому, не здійснювала його утримування та не сплачувала за його користування на протязі всього зазначеного часу, а тому в порядку ст. 71,72 ЖК України втратила право користування зазначеним приміщенням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити позов.
Відповідач ні в попереднє, ні в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим, в порядку ст.74 ч. 9 ЦПК України, оскільки за даними адресного бюро іншого місця проживання не встановлено (а.с.30-32). Встановити місце роботи відповідача, через органи податкової інспекції неможливо, оскільки відсутні дані ідентифікаційного номеру (а.с.34).
Згідно з вимогами ст.ст. 169,224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Треті особи: Солом’янська районна в м. Києві державна адміністрація, Відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві просили розглянути справу за відсутності їх представників (а.с.16-18).
Таким чином, суд, заслухавши думку позивача та представника позивачів, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно обмінного ордеру № 352 від 22.01.1977 року, виданого бюро по обміну житлових приміщень Виконкому Київської міської Ради трудящих, квартира була надана для проживання ОСОБА_5 та членам її родини в тому числі позивачу ОСОБА_1 і відповідачу (а.с.10).
За даними ВСП «Грушківське» ОСОБА_5 помер та був знятий з реєстраційного обліку 19.05.2009 року. Також за вказаною адресою зареєстровані позивачі та відповідач (а.с.9).
Відповідач 22.01.1990 року добровільно забрала свої речі для проживання в іншому місці - за місцем проживання чоловіка, яке позивачам не відомо. Також відсутні відомості про офіційну реєстрацію шлюбу та особу чоловіка.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є сусідами позивачів, підтвердили факти добровільного залишення відповідачем вказаного житлового приміщення та її відсутность за вказаної адресою протягом 10-13 років, а також невиконання нею обов’язків по утриманню житла, оскільки за квартирою наявний великий борг, про що повідомлялось оголошенням ВСП «Грушківське».
Відповідно до ст.ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї жиле приміщення зберігається за ними протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні понад шість місяців з поважних причин, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що відповідач добровільно залишила житлове приміщення, не проживає в ньому протягом 20 років, не виконує обов’язки по утриманню житла, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. 71,72,123 ЖК України, ст., ст. 212-215, 209, 224, 228, 232 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Солом’янська районна в м. Києві державна адміністрація, ВГІРФО Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: