Справа № 2-3104-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Кізюн Л.І.
при секретарі Рівному Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТ ПЛЮС” про стягнення боргу, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 524 950 грн., а також судові витрати.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 11 серпня 2008 року між ним, Акціонерним банком „АвтоЗАЗбанк”, що є правонаступником ВАТ „БАНК КІПРУ”, та відповідачем було укладено договір застави майнових прав №43-2008, згідно з яким позивач виступив майновим поручителем за відповідача.
Відповідно до п.1.1 Договору застави майнових прав відповідач забезпечив вимоги банку до відповідача, які виникли з кредитного договору №002-71/2006 від 09 червня 2006 року, відповідно до якого банк відкрив кредитну лінію відповідачу у розмірі 19 000 000 грн. з строком повернення до 27 липня 2010 року.
Позивач в забезпечення виконання відповідачем зобов’язань перед банком передав банку у заставу належне йому право вимоги на суму 524950 грн. за договором №ДЗ-700/29267 від 11 липня 2008 року про залучення внеску на депозитний рахунок, розміщений в АБ „АвтоЗАЗбанк” строком по 31 травня 2010 року.
На виконання Договору застави майнових прав позивач та АБ „АвтоЗАЗбанк” уклали Договір №ДЗ-700/29267 строкового банківського вкладу, згідно з яким позивач передав, а банк прийняв грошові кошти у розмірі 524950 грн.
Оскільки відповідач не виконував належним чином зобов’язання перед банком, позивач перерахував грошові кошти у розмірі 524950 грн. на рахунок відповідача, про що було 04 червня 2010 року підписано Акт підтвердження боргових зобов’язань з зазначенням строку повернення боргу відповідачем протягом 10 банківських днів з дня підписання акту.
Так як відповідач на вимогу позивача не повернув боргу, останній змушений звернутися з позовом до суду.
Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги у попередньому судовому засіданні, просив стягнути з відповідача на користь позивача 524950 грн. боргу.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, просив розглядати справу за його відсутності. У попередньому судовому засіданні представник відповідача позов не визнав.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що 11 серпня 2008 року між ОСОБА_1, Акціонерним банком „АвтоЗАЗбанк”, що є правонаступником ВАТ „БАНК КІПРУ”, та відповідачем було укладено договір застави майнових прав №43-2008, згідно з яким позивач виступив майновим поручителем за відповідача.
Відповідно до п.1.1 Договору застави майнових прав відповідач забезпечив вимоги банку до відповідача, які виникли з кредитного договору №002-71/2006 від 09 червня 2006 року, відповідно до якого банк відкрив кредитну лінію відповідачу у розмірі 19 000 000 грн. з строком повернення до 27 липня 2010 року.
Як видно з листа ТОВ „ІНВЕСТ ПЛЮС” від 30 квітня 2010 року відповідач просив позивача як майнового поручителя виконати перед банком грошове зобов’язання в сумі 524950 грн., перерахувавши кошти на його банківський рахунок.
Відповідно до даних платіжного доручення №12 від 31 травня 2010 року ОСОБА_1 перерахував відповідачу 524950 грн. в погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №002-71/2006 від 09 червня 2006 року та договору застави майнових прав №43-2008 від 11.08.2008 року.
Згідно з даними акту підтвердження боргових зобов’язань від 04 червня 2010 року, підписаного позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 взяв на себе та виконав обов’язок за ТОВ „ІНВЕСТ ПЛЮС” по кредитному договору №002-71/2006 від 09 червня 2006 року перед кредитором ВАТ „Банк Кіпру” в розмірі 524950 грн. Відповідач визнав та підтвердив боргове зобов’язання перед позивачем в розмірі 524950 грн., що виникло 31 травня 2010 року і зобов’язувався протягом 10 банківських днів з дня підписання акту підтвердження боргових зобов’язань сплатити на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 524950 грн.
Відповідач не повернув позивачу зазначених коштів, чого не заперечував представник відповідача у попередньому судовому засіданні.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню.
Також, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1820 грн. судових витрат (1700 судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).
Керуючись ст. ст. 526, 556 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Центр „Відрадний” про стягнення боргу - задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНВЕСТ ПЛЮС” на користь ОСОБА_1 524950 грн. боргу та 1820 грн. судових витрат, а всього – 526 770 (п’ятсот двадцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн