Справа 2-А-356/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Києві про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

    30.06.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовними заявами до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в  м. Києві (далі - відповідач) про визнання постанови від 20.06.2010 року про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за правопорушення, передбачені ст. 126 ч. 1 КУпАП  та  ст. 122 ч. 2 КУпАП   протиправною.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він 20.06.2010 року керував автомобілем «Шкода» номерний знак НОМЕР_1  в м. Києві по вулиці Дмитрівській та повертав на вулицю Воровського  і цей поворот вправо був здійснений на зелений сигнал світлофора додаткової секції. На вимогу працівника відповідача надавав посвідчення водія, до Шевченківського райвідділу внутрішніх справ м. Києва він для встановлення особи не доставлявся.

Посилаючись на незаконність постанови, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

            Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Від інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території  Шевченківського району м. Києва Гуртовенко В.С. надійшло заперечення на позов, в якому зазначається, що правопорушення вчинялося на перехресті вулиць Дмитрівської та Чорновола і проїзд цього перехрестя на червоний сигнал світлофора.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали об’єднаної  справи, справ про адміністративне правопорушення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача -  інспектором відділення ДАІ з ОАТ Шевченківського району м. Києва  Гуртовенко К.Ю. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складені 20.06.2010 року протоколи  про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.  126 ч. 1,  122 ч. 2 КУпАП   - не надання водієм під час управління транспортним засобом посвідчення водія, талона до нього, реєстраційних документів; проїзд на заборонений сигнал світлофора,  а саме: керування водієм ОСОБА_1  транспортним засобом «Шкода» номерний знак НОМЕР_1  о  17-10 год. 20.06.2010 року  в м. Києві по вулицям  Дмитрівській,  Воровського та ненадання для перевірки  водійського посвідчення, талона до нього, реєстраційних документів  чим порушено п. 2.4-а Правил дорожнього руху та здійснення правого повороту на вулицю Воровського при вимкненому сигналу додаткової секції світлофора в порушення п. 8.7.3.-з Правил дорожнього руху.

Згідно зазначених  протоколів даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП  винесена постанова на підставі ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в

 його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Маючи перед прийняттям постанови протоколи про адміністративне правопорушення, в   яких позивач ОСОБА_1 заперечував порушення Правил дорожнього руху, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрав докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують свідчення позивача, але таких доказів ні протоколи, ні постанова не містить.

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

        У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи постанови про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягають скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову АА 435951 від 20.06.2010 року про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122 ч. 2, 126 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:               підпис                                                                    О.Є.Старжинська

З оригіналом згідно           Суддя