Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    м. Носівка                                                                           28 вересня 2010 р.

    Носівський  районний суд Чернігівської області у складі:

        головуючого – судді Киреєва О.В.,        

        з участю секретаря Драбиноги С.М.,

        з участю первісного позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2

        відповідачаОСОБА_3., представника відповідача ОСОБА_3. – ОСОБА_4

        представника Носівської міської ради Улька М.О.

        позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради, ОСОБА_3 про визнання рішення міської ради незаконним, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_3 до Носівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину нерухомого майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1року померла його баба ОСОБА_5, яка була рідною матір’ю його матері. В серпні місяці 2005 року він (позивач) оформив в нотаріальній конторі на своє ім’я право власності на земельний пай, який належав ОСОБА_5 Баба проживала в АДРЕСА_1З 2006 року ОСОБА_3. стала проживати в даному домоволодінні. У 2009 році ОСОБА_3. була виділена земельна ділянка по вул. АДРЕСА_1 площею 0,07 га, для будівництва та обслуговування будинку.

ОСОБА_1 просив визнати незаконним рішення Носівської міської ради про виділення земельної ділянки ОСОБА_3., визнати за ним право власності на нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1

ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання за ним права власності на ? частину нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1 мотивуючи її тим, що його брат, ОСОБА_1, подав нотаріусу завідомо неправдиві дані, незаконно оформив на одного себе право власності на земельний пай, який належав ОСОБА_5, має намір оформити на себе право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1

ОСОБА_6 просив визнати за ним право власності на ? частину нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві, пояснив, що ОСОБА_5 не мала правовстановлюючих документів на будівлі, які розташовані по вул. АДРЕСА_1.  Він (ОСОБА_1) має намір оформити на своє ім’я право власності на зазначене нерухоме майно.

В судовому засіданні ОСОБА_6 зустрічний позов підтримав, пояснив, що брат оформив на своє ім’я бабин земельний пай, забрав собі всі документи, які належали ОСОБА_5 Після того, як ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом йому (ОСОБА_6.) стало відомо, що ОСОБА_1 є власником земельного паю.

В судовому засіданні представник Носівської міської ради позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не визнав повністю, пояснив, що ОСОБА_3. звернулася з заявою до Носівської міської ради, надала документи про те, що має постійну прописку по АДРЕСА_1 здійснила газифікацію у відремонтованому нею будинку, зареєструвала на своє ім’я електропостачання. Заяву ОСОБА_3. було задоволено, враховуючи те, що вона з 2006 року постійно проживає по зазначеній адресі.  

В судовому засіданні ОСОБА_3. позови не визнала, пояснила, що у квітні місяці 2006 року з ініціативи брата та племінників продала власний будинок в с. Сулак Носівського району Чернігівської області, переїхала на проживання в будиночок АДРЕСА_1. За кошти, виручені від продажі власного будинку, здійснила капітальний ремонт домоволодіння, побудувала паркан, газифікувала будинок, уклала договір на електропостачання. У липні місяці 2009 року  Носівська міська рада задовольнила її заяву, виділила земельну ділянку, розміром 0,07 га для будівництва та обслуговування будинку. ОСОБА_1 створює їй неможливі умови для проживання,  ставить за мету оформити право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та продати його, а ОСОБА_3. поселити в будинок пристарілих у с. Мрин Носівського району Чернігівської області.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог по первісному та зустрічному позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1, станом на 30 квітня 2010 року, являлося самочинно збудованим.

Відповідно до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні позивачі не надали суду доказів про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 було збудоване ними, не надали доказів того, що їм виділена земельна ділянка.

ОСОБА_5, яка до 2005 року проживала в домоволодіння АДРЕСА_1 без прописки, не мала правовстановлюючих документів на нього.

ОСОБА_1 не оформив спадщину після смерті баби у зв'язку з тим, що на домоволодіння не було правовстановлюючих документів.

ОСОБА_6 не звертався до суду про поновлення строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, не надав суду доказів про те, що з поважних причин пропустив строк прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 31 липня 2009 року земельна ділянка, розміром 0,07 га, по вул. АДРЕСА_1 ні в кого не вилучалася та нікому не надавалася.

ОСОБА_1 не надав суду доказів про те, що Носівська міська рада Чернігівської області не законно виділила ОСОБА_3. земельну ділянку, розмір 0,07 га, яка розташована АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не надали суду доказів про те, що власником домоволодіння АДРЕСА_1 була ОСОБА_5

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19 березня 2010 року про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при розгляді справ за позовами до органів місцевого самоврядування у разі незгоди з рішенням, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу не дійсним і зобов’язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією, на захист порушеного права, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушення його права.

ОСОБА_1 не надав суду доказів про те, що виділення ОСОБА_3. земельної ділянки, розміром 0,07 га, яка розташована по вул. АДРЕСА_1 порушило його права.

Аналізуючи добуті та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є безпідставними, таким, що не знайшли підтвердження добутими по справі доказами.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ст. 376, 1218 ЦК України,  суд, –

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Носівської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення міської ради, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні зустрічного позову до Носівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину нерухомого майна.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                          О.В.Киреєв