В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

м. Носівка                                                                                     17 вересня 2010 р.

Носівський  районний  суд  Чернігівської області  в складі:

    головуючого – судді Киреєва  О.В.

    з участю секретарів Недолуги Д.С., Драбиноги С.М.,

    з участю потерпілої ОСОБА_1., представника потерпілої

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, освіта базова вища, розведеного, на утриманні нікого не має,  працівника ДЕПО «Дарниця»,   несудимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2009 року близько 21 години в м. Носівка Чернігівської області у власному господарстві, яке розташоване по вул. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, навмисно ударами рук по тілу заподіяв ОСОБА_1. легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я потерпілої.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не визнав вину по ч. 2 ст. 125 КК України, дав показання про те, що на нього зводять наклеп. 11 вересня 2009 року був конфлікт, в ході якого він сварився з ОСОБА_1. та забрав ключі від будинку та мопеда. ОСОБА_1. чинить помсту йому за те, що він залишив її. Звідки взялись побої у колишньої дружини йому не відомо. Він (підсудний) припускає, що потерпіла могла падати, через те отримала тілесні ушкодження.

    Винність підсудного ОСОБА_3. в інкримінованому діянні підтверджується дослідженими по справі  доказами, а саме:

Показаннями потерпілої ОСОБА_1., яка суду пояснила, що 11 вересня 2009 року зранку між нею та підсудним був незначний конфлікт. На протязі дня вона займалась домашньою роботою по господарству. В той день близько 20 години 30 хвилин  ОСОБА_3 прийшов додому. Коли вона зайшла в будинок,  підсудний зайшов за нею слідом, нічого не пояснюючи, вдарив її один раз кулаком у перенісся. Після чого у неї з носа пішла кров. Другий удар ОСОБА_3 наніс їй кулаком в лоба. Вона (потерпіла) втекла з будинку, але підсудний догнав її на подвір’ї господарства, повалив на землю, заламав праву руку і продовжував побиття кулаками рук по голові. Побиття тривало на протязі 30 хвилини. Під час побиття вона (потерпіла) декілька раз втрачала свідомість. Побиття припинилося після того, як на мобільний телефон підсудного зателефонував його брат. Вона скористалась тим, що її залишив підсудний, взяла одяг та пішла з господарства підсудного.

Показаннями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що             11 вересня 2009 року близько 22 години до неї зателефонувала мати ОСОБА_1., яка розповіла їй, що ОСОБА_3 побив її (потерпілу). Вона (свідок) рекомендувала матері викликати карету швидкої медичної допомоги. Мати відмовилася викликати швидку, але написала заяву до міліції. Мати розповіла, що 11 вересня 2009 року ОСОБА_3 побив її (ОСОБА_1.) за те, що не попорала худобу. Ушкодження підсудний завдавав на вулиці, сидів на ній (потерпілій) зверху і наносив удари по голові. Вона (свідок) неодноразово телефонувала ОСОБА_3, який на її дзвінки не відповідав. Від працівників міліції їй стало відомо, що ОСОБА_3 зізнався у заподіянні двох ударів потерпілій. 16 вересня 2009 року вона (свідок) їздила до ОСОБА_3. на роботу. У присутності головного інженера ОСОБА_3 розповів їй (свідку), що побив матір за те, що та не попорала худобу.

Показаннями свідка ОСОБА_5., яка суду пояснила, що 11 вересня 2009 року вона поверталася додому зі своєю знайомою. По дорозі наздогнала потерпілу.  Вона (свідок) помітила, що у потерпілої обличчя було побите, пухле. ОСОБА_1. розповіла, що її (потерпілу) побив чоловік. 12 вересня 2009 року вона (свідок) бачила потерпілу, в якої було дуже синє, аж чорне, око та обличчя, вухо було                  опухле та синє.

Заявою від 12 вересня 2009 року , з якої видно, що 11 вересня 2009 р. близько 21 год.  ОСОБА_3 перебуваючи в нетверезому стані,  спричинив  їй (ОСОБА_1.) тілесні ушкодження. ОСОБА_1. просила видати направлення на проведення судово-медичної експертизи.

Поясненнями ОСОБА_3. від 13 вересня 2009 року, які містяться у відмовному матеріалі № 530 Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області, з яких видно, що 11 вересня 2009 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_1. відбулася сварка, в ході якої, він (ОСОБА_3) забрав у ОСОБА_1. ключі від будинку та вигнав її з господарства.

Офіційним попередженням про неприпустимість вчинення антигромадської поведінки, яке міститься у відмовному матеріалі № 530 Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області, з якого видно, що ОСОБА_3 отримав офіційне попередження про неприпустимість порушення антигромадської поведінки по відношенню до дружини.

Висновком судово-медичної експертизи № 130 від 02 липня 2010 року, з якого видно, що у ОСОБА_1., 1957 року народження, мали місце тілесні ушкодження у виді: множинних синців обох плечей, грудної клітки, стегон, шиї, садин та синців обличчя та правого передпліччя, дісторзії ділянки правого променево-зап’ясткового суглоба, забою м’яких тканин нижньої щелепи з ліва, закритої черепно мозкової травми зі струсом головного мозку, які утворилися від дії тупих твердих предметів, не менше 16 травматичних впливів, якими могли бути руки за обставин, які вказує потерпіла, тобто 11 вересня 2009 року і відносяться  до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я                               (а.с. 62 – 69).

    Доводи підсудного ОСОБА_3. про те, що ОСОБА_1. падала та отримала тілесні ушкодження, після того, як він вигнав її з будинку, суд визнає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами експертизи, показаннями свідків.

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_3. в тій частині, що він не завдавав ударів потерпілій, суд  вважає, що до них слід поставитись критично, оскільки підсудний не заперечував факт сварки 11 вересня 2009 року, намагався примиритися з потерпілою до та після порушення кримінальної справи, а так як примирення не відбулося, тому в судовому засіданні зайняв позицію направлену на уникнення кримінальної відповідальності.

    Оцінюючи  добуті у справі і досліджені в судовому засіданні  докази, суд визнає їх  належними і допустимими, оскільки  ці докази викривають обставини  заподіяння тілесних ушкоджень, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

    Аналізуючи зібрані в справі і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_3. містяться ознаки злочину, який передбачено ч. 2 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

ОСОБА_3 винен  у вчиненні даного злочину, оскільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

    ОСОБА_3 підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

Суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3. відсутність у нього судимості.

Суд визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3., скоєння злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.

    Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його вік, стан здоров'я, сімейне положення, наявність постійного місця проживання та роботи, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

    Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_3, суд приймає до уваги його  характеризуючі дані і приходить до висновку про необхідність призначити йому  покарання у виді громадських робіт.

    ОСОБА_3 повинен відбувати призначене покарання.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді 180 (сто вісімдесят) годин громадських робіт.

На вирок може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:                                                                  О.В Киреєв