Справа №2-А -95 /2010 р

   П  О  С  Т  А  Н  О  В  А      

ІМ Е Н ЕМ             УКРАЇНИ

               21 вересня    2010 року     Бобровицький  районний суд Чернігівської області

               в складі :  головуючого –судді Бойко В.І.                                

                                при  секретарі –   Чухіній  О.В., за участю

                                 п озивача ОСОБА_1                                  

                розглянувши у   відкритому   судовому засіданні  в залі суду м. Бобровиця   адміністративний  позов   ОСОБА_1  про  скасування постанови про  притягнення до адміністративної відповідальності    ,-

                                               в   с  т  а  н о  в  и  в  :  

              Позивач в позовній заяві до суду та в судовому засіданні просить суд скасувати постанову серії АА №  538878 від 27.08.2010 року по справі  про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 260 гривень. Свої вимоги позивач обгрунтовує слідуючим : 27.08.2010 року  відповідачем  Волеватим В.М. відносно нього   був складений протокол  про адміністративне правопорушення за порушення ним п.12.4 ПДР України  та винесена постанова про притягнення його адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.З постановою він не погоджується, так як  у  протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його  автомобілю, тому що він  рухався у щільному потоці транспорту. Фактично йому  відповідач  показав тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Також в цих документах  ним  зазначено, що він  порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху. В даному пункті ПДР зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, а ч.І ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину. Це свідчить про те ,що  він  рухався зі швидкістю не більше 80 км/год.

                Також вважає,що що показники швидкості, встановлені приладом (Беркут 0006047), не можуть вважатись доказом скоєння саме ним  правопорушення, так як неможливо встановити аутентичність та належність зафіксованої швидкості до його  автомобіля .Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його  автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох метрах від його  автомобіля.                

           Він вважає,що у відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів йому  відповідачем надано  не було.

     Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ йому  не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.

              Крім того йому не надали можливістю скористатися його  правами , а саме не надали змоги  скористатися правовою допомогою, не надали часу  для надання йому строку  для подання документів ,що характеризують його .При винесенні постанови не враховано його матеріальний стан ,його особу та інше.

         При винесенні протоколу йому не   було пояснено зміст статей , вказаних протоколі, крім того на його прохання виконати свої обов'язки з даного приводу,він  отримав  у відповідь чергу некоректних висловів. Також сам   протокол складено  з порушенням ст. 2.14 «Інструкції з організації провадження ' діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», а також ст. 251 КУпАП.

         За таких умов він вважає,що в  його  діях немає складу правопорушення, у якому його  визнано  винним зазначеною постановою.

                Відповідачі   в судове засідання не з”явилися, про причини неявки до суду не повідомили  , хоча належним чином  повідомлені  про день,час і місце розгляду справи,про що  свідчать розписки  про отримання судової повістки про явку в суд на зазначений час.

                  Відповідно ,отримавши повістку в суд і матеріали  адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, відповідачі  не з”явилися в суд і не довели    свою правомірність ,а тому  суд вважає, що відповідачі і при такій своїй поведінці  погодилися з вимогами позивача.              

В зв”язку з  викладеним, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.128 ч.4 КАС України розглянути справу на підставі наявних у  ній доказів у відсутність відповідачів.  

               Вислухавши  позивача та дослідивши інші матеріали ,суд приходить до слідуючого  висновку:                

              27.08 .2010  року відповідачем на позивача складено  протокол про адміністративне правопорушення за те, що позивач  порушив вимоги п. 12.4 ПДР-перевищив дозволену   швидкість руху на  43  км/год   і скоїв адміністративне правопорушення,передбачене ст.122 ч.1 КУпАП. В протоколі позивачем вказано,що він рухався зі швидкістю  60  км/год. Відповідно до протоколу як свідки, так і інші докази,які б могли підтвердити факт скоєння даного правопорушення позивачем, в протоколі відповідачем не зазначені.

             Винесеною відповідачем   постановою  АА  №538878 від 27.08.2010 року    на позивача накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі  260  гривень  за скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

              Таким чином, відповідач  ,працюючи  на даній дільниці по виявленню порушень ПДР України і перевіряючи дотримання вимог водіями ПДР,а саме: дорожнього знаку  12.4 ПДР України при винесенні  постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1  не навів ніяких доказів ,які б в повній мірі  підтверджували  в його  діях   факт скоєння ним  порушень ПДР України,  вказаних в протоколі і постанові.

                   Слід зазначити, що в протоколі про скоєння адмінправопорушення вказано,що швидкість вимірювалась приладом”Беркут”,однак не нанадно ніяких доказів ,що  саме  швидкість  вказана на  приладі належить автомобілю  позивача  .

                  Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адмінстративного позову..

                  Крім написаної відповідачем  фабули  протоколу та постанови  про скоєння інкримінованого  ОСОБА_1 правопорушення-порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідачем  в суд не надано ніяких доказів на підтвердження прийнятого рішення.Про це мало бути відомо відповідачу,так як позивачем в самому протоколі було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди.Однак відповідач не надав суду доказів  правомірності прийнятого ним рішення і які б могли спростувати доводи позивача.

                Таким чином ,в ході судового розгляду даного адміністративного позову не знайшло свого підтвердження  вмінене в вину позивачеві порушення ним п.12.4 ПДР України,а саме перевищення допустимої швидкості руху на 43 км / год  ,як про це зазначено в протоколі і в постанові. А тому при таких обставинах  слід визнати   незаконною і скасувати постановуАА № 538878     ,винесену  інспектором  ( ВОМ ) ДТП Печерського РУ ГУМВС України  в м. Києві  Волеватим Віталієм Михайловичем     про накладення на ОСОБА_1  стягнення в вигляді штрафу в розмірі 260 гривень    за скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.  

                    Керуючись ,ст.ст. .9,10,11, 14,159-163,167   КАС України, -

                                          П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

                 Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

                 Скасувати постанову  серії АА №  538878 від 27.08.2010 року  винесену інспектором  ( ВОМ ) ДТП Печерського РУ ГУМВС України  в м. Києві  Волеватим Віталієм Михайловичем  про притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП  і накладення на нього   адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень.                                  

                          Постанова  остаточна  і оскарженню не підлягає відповідно до ст. 171-2 КАС України.

         ГОЛОВУЮЧИЙ :СУДДЯ     підпис                                            В.І.БОЙКО                                                                                                                                                        

Вірно: суддя                        В.І.Бойко