Справа № 2-а-961/09

П О С Т А Н О В А

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

«17» грудня 2009 року  Перевальський районний суд Луганської області

в складі:       головуючого-судді:        Іванова А.П.

при секретарі:           Бандуркіній С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Перевальську, Луганської області

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про бездіяльність Управління Пенсійного Фонду в Перевальському районі Луганської області та про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі про бездіяльність Управління Пенсійного Фонду в Перевальському районі Луганської області та про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», посилаючись на наступне.

Вона належить до соціальної групи «діти війни», так як вона народилась у 1939 році.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2007 роках така допомога не виплачувалася.

Вказана норма Закону була зупинена ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 вказана норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була визнана неконституційною.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний здійснити йому перерахування доплат, та виплачувати щомісячно підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до діючого Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» йому виплачується надбавка до пенсії, як дитині війни у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, йому зменшили допомогу на 20 %.

Про порушення його права на виплату доплати до пенсії, а саме про те, що йому невірно нараховують доплату к пенсії, він дізнався нещодавно, із засобів масової інформації. Крім того, вона є людиною похилого віку, потребує стороннього догляду за собою, щоб займатися збором документів та подання заяви до суду на той час у нього не було можливості.

На підставі викладеного позивач просить суд відновити їй строк для звернення до суду з цим позовом, у зв’язку з поважністю причин його пропуску.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі нарахувати на його користь недоплачене як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії за 2006 – 2007 роки та 2008 рік в сумі 3891 грн. 90 коп.

Позивач у судове засідання не з’явилась, у позовній заяві вказала розглянути справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши суду заперечення проти позову, в якому просив суд розглянути справу без його участі.

Третя особа у судове засідання не з*явилась надавши суду заперечення проти позову, в якому просив суд розглянути справу без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Встановлено, що ОСОБА_1   відноситься до категорії осіб «діти війни», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами /а.с.6/.

Ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом  прийнято  до  уваги  посилання  позивача  на  те,  що  він не мав

можливості з-за свого похилого віку знати про порушення її прав на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, представник відповідача не наполягав на відмові в задоволенні позову з-за пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, а тому вважає можливим поновити строк для звернення до суду з позовом про захист його прав та законних інтересів, у зв’язку з поважністю його пропуску.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом дія абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

    Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключений та ст. 110 викладена в новій редакції, відповідно до якої було установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

    В передбаченому законом порядку до Конституційного Суду України вказана норма не оскаржувалася й судом не розглядалася.

    Кабінетом Міністрів України у 2006 році не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

    За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині зобов’язання здійснення перерахунку та виплати доплат у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 рік є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2007 року у розмірі 380 грн. 00 коп., з 01 квітня 2007 року – 406 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2007 року – 411 грн. 00 коп.

Ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2008 року у розмірі 470 грн. 00 коп., з 01 квітня 2008 року – 481 грн. 00 коп., з 01 липня 2008 року – 482 грн. 00 коп., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн. 00 коп.

    Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

    Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

    Крім того, ст. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якого текст статті 6 було викладено в новій редакції: «Дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

    Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 % прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення статті 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким була змінена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України й втратили чинність.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, відповідач повинен був підвищувати пенсію позивача на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а в період часу з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року дії відповідача відповідали вимогам законодавства України, яке діяло на той час.

    Посилання відповідача на ту обставину, що кошти на запровадження підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком Пенсійному фонду України надані не були є безпідставними, оскільки факт відсутності коштів не є само по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання підвищення і не є підставою для звільнення відповідача від підвищення пенсії у передбаченому законом розмірі.

Відповідно до листа № 14546/02-1 від 05 листопада 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії, з урахуванням її підвищення як «дитині війни» на 30 % мінімальної пенсії за віком /а.с.7/.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, з урахуванням її підвищення як «дитині війни» на 30 % мінімальної пенсії за віком.

За приписом абзацу 1 частини 5, частини 3 статты 62 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489- V від 19 грудня 2006 року ( у редакції Закону  України від 15 березня 2007 року N  749-V, який  набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року- 380 грн., з 1 квітня 207 року- 406 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року- 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» складає з 9 липня 2007 року- 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року- 124 грн. 53 коп.

Таким чином, розмір невиплаченої  відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 91 коп., а за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає- 715 грн. 23 коп.  

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про  необхідність зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачу доплат у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 91 коп., а за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає- 715 грн. 23 коп.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 70, 71, 94, 158, 160, 161 – 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Відновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з цим позовом, у зв’язку з поважністю причин його пропуску.

Визнати протиправними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області по відмові у перерахунку ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням її підвищення як «дитині війни» на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року в сумі 710 грн. 90 коп., та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, тобто до закінчення бюджетного року в сумі 715 грн. 23 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 грудня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 грудня 2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня  проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий-суддя: