справа № 2-1579/2010
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30 липня 2010 року м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі
головуючого- судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.
з участю осіб, що беруть участь у розгляді справи: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача БОГДАН К.М., з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Оберіг», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області,
про захист права на пенсію по інвалідності, пов’язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС ,
в с т а н о в и в:
24.06.2010 року до суду звернувся позивач з даним позовом. Вимоги мотивував тим, що віднесений до категорії 1 громадян-учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та громадян, захворювання яких пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом ІІ групи. Позивач вказав, що на нього розповсюджуються пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року (далі –Закон). На пенсійному обліку у відповідача позивач числиться з 17.07.2001 року. Пенсія йому призначена за нормами Закону.
Листом від 14.06.2010 року відповідач повідомив позивачеві щодо нарахування пенсії, якими фактично відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до чинного законодавства.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд поновити строк звернення до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в м. Охтирка з приводу не нарахування та невиплати державної основної і додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та громадянина, захворювання якого пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду ІІ групи, з часу постановки на пенсійний облік по 3 групі інвалідності з переводом на ІІ групу інвалідності з дня, коли стало відомо про порушене право та обов’язок пенсійної установи здійснювати такий перерахунок та виплачувати нарахування – 24.06.2010 р. Визнати протиправною бездіяльність Управління ПФУ в м. Охтирка з приводу не нарахування позивачеві та невиплати державної основної і додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та громадянина, захворювання якого пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи, з дня переводу на ІІ групу інвалідності – 01.11.1998 року у обсягах відповідно до вимог ст..ст. 50, 54 Закону без застосування чинних у часі дії мінімальних пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства України. Зобов»язати Управління ПФУ в м. Охтирка здійснити перерахунок нарахованої і невиплаченої державної додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 році та громадянина, захворювання якого пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи ( з 01.11.1998 р.), з урахуванням 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону, і державної основної пенсії в розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону, починаючи с часу постановки на пенсійний облік по даній категорії та інвалідності – 17.07.2001 р., із застосуванням розмірів щомісячної мінімальної пенсії за віком відповідно до визначених чинним законодавством України, в т.ч. бюджетним, розмірів мінімальної пенсії за віком, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів внаслідок несвоєчасного нарахування та виплати пенсії в повному обсязі з вини пенсійної установи. Зобов»язати Управління ПФУ в м. Охтирка провести виплати суми заборгованості до державній основній і додатковій пенсії з час постановки на пенсійний облік по категорії І інвалідності ІІ групи – 01.11.1998 р. з урахуванням 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону і державної основної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону та застосуванням установлених чинним законодавством України розмірів мінімальної пенсії за віком в повному обсязі з нарахованою компенсацією втрати частини доходів внаслідок несвоєчасного нарахування та виплати пенсії в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала повністю.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка позов не визнав повністю, вважав, що позивачем пропущений строк позовної давності в межах якого він має право звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права. Крім того, зазначив, що попередньо відповідні надбавки, в т.ч. і додаткова пенсія, обраховувалась, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1, з 01.07.2008 року відповідно до постанови КМ України від 16.07.2008 року № 654. Вважає, що оскільки ці постанови чітко визначили розміри основної і додаткової пенсій, іншого чинним законодавством не передбачено, управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка ніяких неправомірних дій по відношенню до позивача не вчиняло. За таких обставин просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами (ч.3 ст.45 зазначеного Закону).
Судом встановлено, позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Охтирка з 01.11.1998 р., як особа, на яку розповсюджуються гарантії, визначені ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.08.1991 року, в якому закріплені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я.
Відповідно до положень ст. 49 Закону, пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 зазначеного Закону, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 року, передбачає розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1 категорії інвалідам ІІ групи 75% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 вищезазначеного Закону, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 року, передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими змінювалися розміри основної та додаткової пенсій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо нарахування пенсії позивачу відповідно до Постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок кошів державного бюджету», оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Також суд не може погодитися з доводами відповідача щодо неможливості застосування відносно позивача положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в зв’язку з тим, що нарахування пенсії проводиться за іншим законом, оскільки відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.
В зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період його перебування на пенсії відповідно до зазначеного закону, а саме за період з 29.03.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі.
Вирішуючи питання в частині стягнення додаткової пенсії, суд вважає, що позивач має право на даний вид пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» тобто з 29.03.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі з урахуванням компенсації втрати частини доходів.
Разом з тим, вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити йому перерахунок основної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не можуть бути задоволені, оскільки протягом зазначеного часу діяли норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, якими визначався інший розмір згаданих виплат.
Крім того, позивач просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату суми заборгованості по державній основній та додатковій пенсії з часу постановки його на пенсійний облік.
Суд не може погодитися з такою позицією, оскільки наведені докази в підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду з позовом, судом не можуть рахуватися такими, що дають суду підстави вважати поважною причину пропуску позивачкою строку позовної давності, оскільки нормативні акти, що регулюють питання щодо нарахування та виплати пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, були опубліковані в офіційних друкованих засобах масової інформації і є загальнодоступними. В зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в межах загального трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо безпідставності вимог позивача в частині нарахування компенсації втрати частини доходів, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виплата нарахованих сум пенсії, не отриманих з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, здійснюється за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, тобто застосування зазначеної норми може має місце у випадку невиплати з вини пенсійного органу вже нарахованих сум пенсії, тому не може застосовуватися щодо пенсійних нарахувань, які є предметом судового спору.
Питання про судові витрати підлягає вирішенню відповідно до приписів ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 58-60, 84, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про захист права на пенсію по інвалідності, пов’язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_3 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду ІІ групи державної основної пенсії за період 24.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі, та додаткової пенсії за період з 24.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумській області здійснити перерахунок ОСОБА_3 державної пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 24.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі з урахуванням виплачених коштів.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумській області здійснити перерахунок ОСОБА_3 додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 24.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі з урахуванням виплачених коштів.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на користь спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37,00 (тридцять сім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
Повний текст рішення суду виготовлений 04.08.2010 року
З оригіналом згідно О.О. КОВАЛЬОВА