Справа № 2-А-219/10

                                                     П О С Т А Н О В А

                                                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  24 березня 2010 року                                     м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням  судді Малкова В.В. , при секретарі Волос І.В.,

за участю:

позивача                                        ОСОБА_1

представника відповідача            Требика В.Б.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кузнецовську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську про нарахування та виплату додаткової пенсії,

                                                         ВСТАНОВИВ :

         08 лютого 2010 року позивач звернувся в суд з позовом. У позовній заяві вказує, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (далі в рішенні - постраждалий 2 категорії). Отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю, передбачену статею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі в рішенні- Закон №796). Проте розмір додаткової пенсії, яка йому виплачується не відповідає розміру додаткової пенсії встановленому у ст.51 Закону №796 – 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач виплачує йому додаткову пенсію у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У результаті вказаних дій відповідача виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.                

            Позивач під час судового засідання підтримав позов та просив суд  визнати дії відповідача протиправними, зобов”язавши здійснити нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року.  

           Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову. Підставою для відмови вважає встановлене частинами 1 та 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі-Закон N 1058) застосування мінімального розміру пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність лише для осіб, яким призначена та виплачується пенсія згідно Закону № 1058. Оскільки позивач отримує додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону №796, то йому виплачується додаткова пенсія у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому постановою КМУ № 530 від 28.05.08 (далі- постанова КМУ № 530). Представник  відповідача визнав факт, що позивач відноситься до постраждалих 2 категорії та є ліквідатором аварії на ЧАЕС, отримує крім державної пенсії додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю.

           Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази та керуючись законом суд прийшов до висновку про задоволення позову.

           Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії постраждалим, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Конкретний розмір вказаних пенсій, визначений у статтях 50-54 вказаного Закону.

           Статті 50 - 54 Закону №796 неодноразово змінювались. Зміни внесені у Закон №796 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI щодо зменшення розміру державних пенсій та додаткових пенсій постраждалим 2 категорії порівняно із попередньою редакцію Закону №796 визнано таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати Закон №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін.

           Відповідно до статті 51 Закону №796 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним, зокрема, до категорії 2 постраждалих, призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У статті 55 Закону №796, зокрема визначено, що обчислення і призначення пенсій за віком провадиться на загальних підставах відповідно до Закону N 1058-IV. Як передбачено статтею 53 Закону №796, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.    

          Таким чином, Закон №1058 не обмежує розмір додаткової пенсії  постраждалим 2 категорії залежно від вибору особою виду пенсійного забезпечення. Положення статті 28 Закону №1058 слід застосовувати у даному спорі, як вихідний критерій розрахунку додаткової пенсій постраждалим 2 категорії. Таким критерієм виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно із статтею 28 цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           Судом встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС і віднесений до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи з 26 січня 1993 року. Позивач одержує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно статті 51 Закону №796. Даний факт не оспорюється представником відповідача.

          Додаткову пенсію позивачу відповідач виплачує виходячи з розміру додаткової пенсії, визначеної постановою КМУ №530, усупереч положенню статті 51 Закону №796. Зазначена у постанові КМУ №530 сума виплат не відповідає  розміру додаткової пенсії, встановленої у Законі №796.

           Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку та виплаті додаткової пенсії позивачу слід застосовувати розмір, передбачений ст. 51 Закону №796, для відповідної категорії постраждалих, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Суд вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат. Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1  статті 28 Закону N 1058-IV.

         Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача по виплаті позивачу щомісячної додаткової пенсії у меншому розмірі ніж це передбачено законом є протиправними. Для захисту та відновлення порушеного права позивача, необхідно зобов'язати УПФУ здійснити перерахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Нарахування та виплату здійснити з 01 січня 2009.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 158-163 КАС України, п.2 р.2 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами”, суд –

                                                 П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії у меншому розмірі ніж це передбачено законом протиправними.

          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську здійснити перерахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком з 1 січня  2009 року по день ухвалення постанови.

           Заява про апеляційне оскарження постанови подається сторонами протягом десяти днів з дня її проголошення. Сторони можуть подати на постанову апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий