Справа № 2-336/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

    09 квітня 2010 року                                                 м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням  судді Малкова В.В.,

при секретарі Волос І.В.,

за участю:    

позивача                                                    ОСОБА_1

  представника відповідача                      не з»явився

  представника співвідповідача                не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кузнецовської філії ВАТ Банку «Біг Енергія» та відкритого акціонерного товариства Банку ?іг Енергія” про повернення вкладу за депозитним договором та пені ,

                                                    в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з позовом до Кузнецовської філії ВАТ Банк ?іг Енергія”. Ухвалою суду до участі у справі залучено співвідповідача, юридичну особу -  ВАТ Банк ?іг Енергія” (надалі - банк). Позивач просить стягнути з співвідповідача 19000 грн., які знаходяться на депозитному вкладі у банку з урахуванням індексу інфляції – 551 грн. та 3 проценти річних – 156 грн. 60 коп., а також пеню у розмірі 1056 грн. 45 коп. за несвоєчасне виконання банком грошових зобов»язань. Всього просить стягнути з співвідповідача 20762 гривні 5 коп.  У позові зазначає, що 23.03.09 між нею та Кузнецовською філією банку укладено договір про строковий банківський вклад (депозит) ?тандартний +” №6Д+_186 в національній валюті України з виплатою процентів в кінці строку (далі в рішенні – договір). Згідно умов договору позивач вносить готівкою або перераховує з власного рахунку, а банк приймає грошові кошти на відкритий депозитний рахунок (банківський вклад) вкладника кошти у розмірі 19000 гривень. Вкладник розміщує банківський вклад  на термін до 23.09.09 (п.1.2 договору). Згідно договору банк сплачує вкладнику  проценти по банківському вкладу по процентній ставці 17% річних, з виплатою процентів в кінці строку, зазначеного у п.1.2 договору. 22.10.09 позивач звернулась у банк з заявою про повернення банківського вкладу.  Банк не повернув банківський вклад у встановлений договором строк. У зв”язку з наведеним виник спір, який підлягає вирішенню в суді.  

У судовому засіданні позивач вимоги підтвердила та просила суд задоволити позов у повному обсязі. Також зазначила, що договір укладено на прізвище Сяська, яке вона змінила на прізвище ОСОБА_1 після укладення шлюбу.

            Представники відповідача та співвідповідача у судове засідання не з»явились, хоча  були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не подали, про розгляд справи у їх відсутності не заявляли. За таких обставин та враховуючи, що позивач не заперечує проти розгляду справи без участі відповідача та співвідповідача, керуючись ч.1 ст.225 ЦПК, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази та керуючись законом суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. Підставою для такого висновку є наступне.

Між банком та ОСОБА_1  23.03.2009 року укладено договір. Після одруження ОСОБА_1 взяла прізвище чоловіка ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, видане 30.10.2009 р. відділом РАЦС Кузнецовського МУЮ. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 є належним позивачем у спорі, що виник з договору.

 Згідно з умовами договору позивач вносить готівкою або перераховує з власного рахунку, а банк приймає грошові кошти на відкритий депозитний рахунок (банківський вклад) вкладника кошти у розмірі 19000 гривень. Згідно із п.1.3 договору банк сплачує вкладнику  проценти по банківському вкладу по процентній ставці 17% річних, з виплатою процентів в кінці строку, зазначеного у п.1.2 договору. Строк дії договору встановлений сторонами у п.1.2 договору - до 23.09.09. Пунктом 2.1.5 договору визначено, що банк зобов’язується по закінченні строку дії договору видати вкладникові банківський вклад та сплатити проценти по цьому договору. Пунктом 4.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов”язань по договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Банк не виконав взяті на себе по договору зобов»язання.

Частинами 1 та  2 ст. 1060, ст.1074 ЦК, зокрема, передбачено, що за договором банківського вкладу банк зобов”язаний видати вклад або його частину зі спливом встановленого договором строку або на першу вимогу вкладника. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджатися рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом. Відповідно до статей  526, 610, 623, 625 ЦК, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. Порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов зобов”язання. У разі порушення зобов”язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані невиконанням збитки, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

У відповідності із ст.59 Закону України ?ро банки і банківську діяльність” зупинення видаткових операцій банку, зокрема, за рахунками юридичних або фізичних осіб допускається лише в разі накладення арешту на майно або кошти банку, на кошти та цінності відповідних осіб, що знаходяться в банку, виключно за рішенням суду. Рішень суду про обмеження права вкладників банку на повернення вкладів суду не надано.

Так як строк депозитного договору закінчився 23.09.09, а банк не повернув позивачу банківський вклад добровільно, тим самим завдавши позивачу збитків, керуючись пунктами 2.1.5 та 4.1 договору, ст.623 та ч.2 ст.625 ЦК слід стягнути з співвідповідача  на користь позивача 19000 гривень, завданих невиконанням договору збитків з урахуванням індексу інфляції за період жовтень-грудень 2009 року у розмірі 551 гривня, а також трьох процентів річних від простроченої суми за 99 днів прострочення у розмірі 154 грн. 60 коп. Всього підлягає стягненню з співвідповідача на користь позивача 19705 гривень 60 коп.

У відповідності із ст.ст. 549, 551 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір визначається договором або актом цивільного законодавства. Посилаючись на ст.550 ЦК позивач просить стягнути з співвідповідача пеню у розмірі, встановленому ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». Сума пені на 31.12.09 становить 1056 грн. 45 коп..

Стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов»язань та розмір пені за прострочення виконання банком зобов»язань договором не передбачені. У преамбулі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» (в редакції Закону України №2921-ІІІ від 10.01.02) вказано, що суб»єктами правовідносин, які виникають із вказаного Закону є підприємства, установи та організації, а також фізичні особи – суб»єкти підприємницької діяльності. Позивач не є суб»єктом правовідносин, які являються предметом регулювання вказаного Закону України. Тому суд вважає, що вимога позивача про з стягнення з співвідповідача пені у розмірі, встановленому Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», необґрунтована і не підлягає задоволенню.

            Вирішуючи питання про судові витрати, встановлено, що позивачем понесені витрати по сплаті за ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 гривень, згідно квитанції №25 від 01.02.10. У відповідності із ст.88 ЦПК, суд вважає, що понесені позивачем та документально підтверджені ним витрати у зв”язку із зверненням до суду підлягають стягненню з співвідповідача пропорційно до задоволених вимог. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з співвідповідача у дохід держави пропорційно до задоволених вимог.

            На підставі наведеного та  керуючись ст.ст. 549-551, 623, 625, 1060, 1074 ЦК України,  ст.ст. 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд –

                                                             в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк ?іг Енергія” (код ЄДРПОУ 20023463, м.Київ, вул.Комінтерну, 15)  на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)  19705 (дев»ятнадцять тисяч сімсот п»ять) гривень 60 коп.

          Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п.5 р.11 ЦПК та п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк ?іг Енергія” (код ЄДРПОУ 20023463, м.Київ, вул.Комінтерну, 15) в дохід держави судовий збір у розмірі 197 гривень 5 коп.

           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк ?іг Енергія” на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.    

У задоволенні позову в частині стягнення з співвідповідача пені відмовити за безпідставністю.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача та співвідповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання вказаними особами копії рішення суду.

          Сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання стороною заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий