2o-90/2007 p. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі Бандуровій В.І.,
з участю представника зацікавленої особи ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1про встановлення факту каліцтва на виробництві, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту каліцтва на виробництві, посилаючись на те, що 30 листопада 1984 року працюючи горноробочим був травмований на виробництві у результаті нещасного випадку.
Встановлення факту каліцтва необхідно заявнику для підготовки документів для МСЕК, оскільки акт Н-1, складений на підприємстві 01.12.1984 р. не відповідає встановленій формі, акт про нещасний випадок на виробництві підписаний керівником підприємства і не скреплений печаткою.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримав.
Представник зацікавленої особи у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі, якщо зацікавлена особа не заперечує проти задоволення заяви, суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення заяви.
Матеріалами справи встановлено, що заявник працював на шахті виробничого об'єднання „Лисичанськвугілля" і 30 листопада 1984 року працюючи горноробочим був травмований у результаті нещасного випадку, про що був складений акт форми Н-1 від 01 грудня 1984 року, затверджений головним інженером шахти. В результаті цього у нього відбувся закритий компресіонний перелом тіла ЛІ, 1 ступеня та з 30.11.1984 р. по 28.12.1984 р. заявник знаходився на лікуванні в травмотологічному відділені №1 Лисичанської Центральної міської лікарні ім. Титова. До звільнення з роботи, 14.10.1985 р. заявник знаходився на амбулаторному лікуванні, у зв'язку з переходом на другу групу інвалідності. 05.03.1990 року група інвалідності була знята, комісією МСЕК і встановлений ступень втрати працездатності, після чого заявник влаштувався на шахту, де працював до виходу на пенсію за старістю. Останній медичний огляд комісією МСЕК заявник проходив у 1997 році де був йому встановлений ступень втрати працездатності 15%. Наступний огляд був назначений у 1999 році, але у зв'язку з тим, що на підприємстві не платили заробітну плату, а також відшкодування втрати працездатності, заявник його не пройшов.
Суд вважає, що визнання представником зацікавленої особи заяви не тягне за собою порушення нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, а тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 174, ст. ст. 256, 212 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1про встановлення факту каліцтва на виробництві задовольнити.
Встановити факт каліцтва ОСОБА_1на шахті ім. 60 років Радянської України виробничого об'єднання „Лисичанськвугілля", який стався 30 листопада 1984 року та визнати це рішення Лисичанського міського суду документом, що встановлює вказаний факт каліцтва ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.