КОПІЯ    

            Справа № 2-927/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1 вересня 2010 р.     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренко Ю.В.

при секретарі            Кійченко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород справу за позовом ОСОБА_1  до Закритого акціонерного товариства «Миргородський завод продтоварів «Калинка» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі та моральної шкоди,  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до   ЗАТ «Миргородський завод продтоварів “Калинка”» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди за несвоєчасно виплачену заробітну плату, в позові посилалася на те, що з 10 березня 2009 року по 7 квітня 2010 року працював у відповідача, спочатку на посаді інженера-хіміка, а з 18.03.2009р. - на посаді начальника вимірювальної лабораторії. При звільненні відповідач не провів з нею повного розрахунку по заробітній платі, розмір заборгованої заробітної плати складає 2618 грн. 00 коп. Неодноразові звернення до відповідача щодо отримання коштів були безрезультатними, у зв’язку з чим позивачка змушена звернутися до суду. Крім того, просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3419,13 грн. та моральну шкоду, завдану несвоєчасною виплатою заробітної плати, яку позивачка оцінила у 20000 грн.

Під час судового розгляду справи позивачка змінила свої позовні вимоги, просила стягнути з відповідача 4383,50 грн. середнього заробітку за період з 08.04.2010 р. по 23.06.2010 р. та відшкодувати за рахунок відповідача заподіяну їй моральну шкоду в сумі 20000 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та доповненні до неї.

Представник відповідача Ставицький О.П., що діє на підставі довіреності (а.с.14), позовні вимоги не визнав, по суті позову пояснив, що у день звільнення позивачки у касі підприємства не було коштів для проведення з нею повного розрахунку, а потім позивачка не зверталася до підприємства за отриманням коштів. Виплата заробітної плати позивачці була проведена за ініціативою підприємства 14 червня 2010 року в сумі 1899 грн. 46 коп. та 24 червня 2010 року в сумі 718 грн. 83 коп., на цій підставі вважав, що підстав для стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку немає. Також просив відмовити у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено її наявність, причинно-наслідковий зв’язок з діями відповідача та не обґрунтовано її розмір.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка працювала у відповідача з 10.03.2009р. по 17.03.2009р. на посаді інженера-хіміка, а з 18.03.2009р. по 07.04.2010р. – на посаді начальника вимірювальної лабораторії, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Позивачка у день звільнення працювала, що не заперечується представником відповідача, спору про розмір належних до виплати сум між сторонами не було, отже відповідач повинен був провести повний розрахунок з позивачкою у день звільнення. Цього відповідачем зроблено не було, у зв’язку з чим відповідач заборгував позивачці 2618 грн. 29 коп., які були остаточно їй виплачені тільки 24 червня 2009 року (а.с.27, 28). Отже вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі ч.1 ст.117 КЗпП України підлягає до задоволення. Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (із змінами і доповненнями) для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два останні місяці роботи. Згідно довідки відповідача виплати позивачці за два останні місяці склали 3131,25 грн. (а.с.6). Кількість робочих днів у цих місяцях – 37, отже середньоденний заробіток позивачки складає 84,63 грн. У відповідності з п.8 вкзаного Порядку   нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів які мають бути оплачені за середнім заробітком. Кількість робочих днів з дня звільнення до дня виплати заборгованості по заробітній платі – 51, отже за весь час затримки середній заробіток позивачки склав:

84,63 грн. Ч 51 р.д. = 4316,13 грн., який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Оскільки у зв’язку з несвоєчасним розрахунком позивачка змушена була докладати додаткові зусилля для організації свого життя, не могла належним чином оплачувати витрати на своє лікування, в зв’язку з чим переносила моральні страждання, відповідно до ст. 2371 КЗпП України, вимога про стягнення моральної (немайнової) шкоди підлягає до задоволення.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди позивачці, завданої діянням відповідача, суд не приймає до уваги посилання позивачки на те, що наявні у неї хвороби виникли внаслідок моральних страждань, яких вона зазнала через невиплату їй заробітної плати, оскільки, згідно її пояснень у судовому засіданні, вона захворіла через те, що взимку в приміщенні лабораторії була надто низька температура повітря. В той же час суд враховує характер та обставини заподіяння такої шкоди, тривалість і наслідки порушення права позивачки, характер та тривалість її моральних страждань у зв’язку із порушенням її права та викликаної цим необхідності докладати додаткових зусиль до організації свого життя, а також враховує вимоги розумності і справедливості. З цих підстав суд вважає, що заявлена вимога ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення в сумі 1000 грн.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 88, 213-215, 294 ЦПК України, cт. 116, 117, 2371 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Миргородський завод продтоварів «Калинка», що знаходиться за адресою: 37600, м. Миргород, вул. Багачанська, 2, на користь ОСОБА_1 4316,13 грн. (чотири тисячі триста шістнадцять гривень 13 коп.) середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати і 1000 (одну тисячу гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди.

Всього стягти з ЗАТ «Миргородський завод продтоварів «Калинка» на користь ОСОБА_1 5316,13 грн. (п’ять тисяч триста шістнадцять гривень 13 коп .)

Стягти з ЗАТ «Миргородський завод продтоварів «Калинка» на користь держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 коп. на рахунок № 31212259700012, призначення платежу: код 22050000 „оплата витрат за ІТЗ розгляду справ у судах до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області”, одержувач: Державний бюджет м. Миргорода 22050000, код одержувача за ЄДРПОУ 34698720, банк одержувача ГУДК України в Полтавській області, місцезнаходження банку м. Полтава, МФО 831019.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя: (підпис)

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                   Ю.В.Сидоренко