Справа № 2-684/2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 квітня 2007 року                            Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -                      Костюкевича O.K.

при секретарі -                                 Олексюк Т.В.,

3 участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

14.12.2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем спільне подружнє життя не склалося, через непорозуміння, різні погляди на життя та сім'ю. Спільні інтереси відсутні, що призвело до постійних конфліктів.З 2006 року подружні стосунки припинили. Проживають окремо. Спільне господарсьво не ведуть. Шлюб існує формально.

Просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав визначених в позовній заяві. Просив суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала. Проти його задоволення не заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 07.10.1994 року, який зареєстрований відділом РАГСу Луцького міськвиконкому, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 1273 (а.с.4).

Від даного шлюбу народились діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3року народження.

В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що сторони як подружжя не проживають з 2006 року. Спільного господарства не ведуть. Шлюб існує формально. Примиритися не бажають. При таких обставинах подальше спільне проживання і збереження сім'ї ОСОБА_1 неможливе, а тому суд вважає за правильне шлюб між ними розірвати.

При визначенні коштів, що підлягають стягненню з кожної із сторін при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, суд виходить із матеріального становища кожного з подружжя та враховуючи що на утриманні відповідача залишаються неповнолітні діти, а тому витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК України ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб між громадянкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженкою с. Милуші Луцького району Волинської області та громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженцем с.Буяни Луцького району Волинської області, зареєстрований 07 жовтня 1994 року відділом РАГСу Луцького міськвиконкому, актовий запис № 1273 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з громадянина ОСОБА_1 17 грн. (сімнадцять гривень) державного мита.

Громадянку ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.