Справа №2а-80/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судці Костюкевича O.K.
при секретарі: Мірошника М.Ю.,
позивача ОСОБА_1,
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача Лясковця В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька, позовну заяву
ОСОБА_1 до військової частини 9971 Луцького прикордонного загону
Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування
наказу про звільнення у відставку, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за
час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Військової частини 9971 Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказу про звільнення у відставку, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що з 21.05.2005 року по 21.05.2006 року між в/ч 9971 Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України та позивачкою був укладений контракт про проходження військової служби. Контракт був укладений в віці 46 років, тобто поза граничним віком. Відповідно до умов контракту, 9.03.2006 року написала рапорт на продовження дії контракту на 3 роки. У зв"язку з цим позивачку було атестовано і вона пройшла військово - лікарську комісію.
Наказом №93-ос від 19.05.2006 року відповідно до Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу, позивачку 18.06.2006 року було виключено зі списків частини, усіх видів забезпечення, звільнено у відставку за ст.26, п.6, підпункту „В" (за віком) Закону України „Про військовий обов"язок та військову службу".
Вважає, що її звільнили незаконно, а тому просила суд постановити рішення, яким скасувати п.1 ч.3 наказу командира військової частини 9971 Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про виключення її зі списків частини, усіх видів забезпечення, звільнення у відставку за ст.26 п.6 підпункту „в" (за віком) Закону України „Про військовий обов'язок та військову службу". Поновити її на військовій службі на посаді радіотелефоніста радіостанції групи радіозв"язку вузла зв"язку в/ч 9971 Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.05.2006 року до дня поновлення на військовій службі. Стягнути з відповідача витрати пов"язані з розглядом справи.
Відповідач подав суду письмові заперечення згідно яких позову не визнав з наступних підстав. Відповідно до змін які були внесені 12.05.2006 року до ч.2 ст.22 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу від 4.04.2006 року, правом залишення на військовій службі понад граничний вік перебування в запасі можуть скористатись лише особи офіцерського складу і прапорщики (мічмани). Солдати (матроси), сержанти і старшини за
контрактом таким правом скористатись не можуть. А тому командир в/ч 9971 цілком правомірно звільнив позивачку з військової служби за віком. На підставі викладеного просили в позові відмовити.
В подальшому позивачка змінила та доповнила свою позовну заяву подавши відповідну письмову заяву. В якій вказала, що відповідачем було порушено порядок звільнення, а саме було порушено вимоги ст. 86 „Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України", відповідно до положень якого при достроковому розірванні контракту командування повинно попередити військовослужбовця не пізніше ніж за місяць до подання документів зі служби. Факт дострокового розірвання контракту стверджується тим, що дія контракту закінчувалась 21.05.2006 року, а звільнена позивачка була відповідно до наказу від 19.05.2006 року.
В судовому засіданні позивачка та її представники позов підтримали повністю просили його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача позову не визнав, суду пояснив, що повністю підтримує письмові заперечення подані відповідачем. Просив в позові відмовити.
Судом встановлено, що відповідно до контракту про проходження військової служби у Державній прикордонній службі України від 21.05.2005 року позивачка проходила військову. Контракт було укладено терміном на один рік з 21.05.2005 року до 21.05.2006 року.
Згідно витягу із протоколу №6 засідання комісії з питань проходження служби солдатами та сержантами строкової служби за контрактом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 6.04.2006 року позивачка ОСОБА_1 була визнана такою, що відповідає займаній посаді.
Рапорт позивачки про продовження дії контакту був погоджений відповідними посадовими особами відповідача.
Згідно довідки №617 Львівського госпіталя позивачка була визнана придатною для подальшого проходження військової служби.
Наказом №93-ое від 19.05.2006 року „По особовому складу (солдати, сержанти)" відповідно до Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу нижчейменованого військовослужбовця військової служби за контрактом 18.06.2006 року виключити зі списків частини, усіх видів забезпечення, звільнити у відставку згідно статті 26 пункту „б" та направити на облік: сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 радіотелефоніста радіостанції групи радіозв"язку вузла зв"язку за статтею 26, пункту 6, підпункту „в" (за віком), до Луцького МВК Волинської області. Надати одну добу для здачі справ та посади. Надати чергову відпустку за 2006 рік терміном 30 діб з 20 травня по 18 червня 2006 року. Вислуга років в календарному обчисленні станом на 18.06.2006 року становить 9 років 8 місяців 17 днів, пільгова вислуга становить 1 рік 5 місяців 2 дні, трудовий стаж становить 12 років 9 місяців 8 днів. Виплатити одноразову грошову винагороду за підтримку високої боєздатності військ, сумлінне виконання службових обов'язків та бездоганну дисципліну за період служби з 1 січня по 18 червень 2006 року. Виплатити допомогу в розмірі 50% за кожний повний прослужений рік.
Аналізуючи пояснення сторін, зібрані та дослідженні в ході судового розгляду справи письмові докази суд приходить до висновку, що позов безпідставний та до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ч.2 ст.22 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу" правом на залишення на військовій службі понад граничний вік перебування в запасі можуть скористатися лише особи офіцерського складу і прапорщики (мічмани). Солдати (матроси), сержанти і старшини за контрактом таким правом скористатися не можуть.
На думку суду відповідачем не порушено вимоги ч.2 ст.8 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" так як позивачка була звільнення з військової служби за віком на підставі вимог Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу". Твердження позивача про те, що командир в/ч 9971 мав продовжити дію контракту з позивачкою після того як остання пройшла для цього відповідні процедури судом
до уваги не беруться, так як продовження контракту є право командира, а не обов'язок. Крім цього, вказане продовження прямо суперечило діючому на той час законодавству.
Судом також не приймається до уваги твердження позивача про порушення відповідачем умов контракту щодо дострокового розірвання контракту, оскільки позивачка була звільнена з 18.06.2006 року тобто після закінчення строку контракту.
У зв"язку з наведеним в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 122-164 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.22 Закону України „Про військовий обов"язок і військову службу -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до військової частини 9971 Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказу про звільнення у відставку, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.
На дану постанову до Луцького міськрайонного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Крім цього, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений
для подання заяви про апеляційне оскарження.