Судове рішення #11119822


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 29 липня 2010 року           10:00           № 2а-8712/10/2670



Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача –Приліпко А.Д. (довіреність від 16.04.2010р. № 2667/9/10-017),

прокуратури Фединяк Н.Е. (посвідчення 02.11.2009р. № 236),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Деснянському районі міста Києва

доЗакритого акціонерного товариства «ТРП»

простягнення податкового боргу в розмірі 62 668, 59 грн., -


В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду звернувся Заступник прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Деснянському районі м. Києва з позовом до ЗАТ «ТРП»про стягнення податкового боргу в розмірі 62 668, 59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість із земельного податку в розмірі 62 668, 59 грн.

У судових засіданнях 23 червня 2010 року та 29 липня 2010 року представник позивача та представник прокуратури підтримали позовні та просили їх задовольнити.

У судові засідання 23 червня 2010 року та 29 липня 2010 року відповідач не з’явився, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

30 січня 2009 року ЗАТ «ТРП»подало до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податковий розрахунок по земельному податку (вх. № 3526), в якому була визначена сума податку у загальному розмірі 225 324, 99 грн. за 2009 рік  (з січня по березень 2009 року щомісячно по 18 777, 09 грн., з квітня 2009 року по грудень 2009 року щомісячно  по 18 777, 08 грн.) задекларована платником податків самостійно.

01 лютого 2010 року ЗАТ «ТРП»подало до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податковий розрахунок по земельному податку (вх. № 3488), в якому була визначена сума податку у загальному розмірі 238 619, 16 грн. за 2010 рік (19 884, 93 грн. за кожен місяць) задекларована платником податків самостійно.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт «а»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону).

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 вищезазначеного Закону).

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (абзац другий п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону).

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент спірних правовідносин), який визначає розмір та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Частиною першою ст. 17 вищезгаданого Закону  передбачено, що податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Самостійно визначені суми податкового зобов’язання із земельного податку відповідачем у встановлений законом строк в повному обсязі сплачені не були, тому вони відповідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вважаються податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході судового розгляду, відповідачем була частково погашена заборгованість із земельного податку, самостійно узгоджена та не сплачена відповідачем протягом граничних строків, та складає на момент розгляду справи 62 382, 84 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки ЗАТ «ТРП»із земельного податку з юридичних осіб станом на 20.05.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

У відповідності з вимогами ст. 16 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу на суму податкового боргу була нарахована пеня в розмірі 286, 35 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки ЗАТ «ТРП»із земельного податку з юридичних осіб станом на 20.05.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону визнається податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону).

З матеріалів справи вбачається та в ході судового розгляду було встановлено, що відповідачу виставлялись перша та друга податкові вимоги № 1/1852 від 04.09.2009 р. та  № 2/2277 від 07.12.2009р. до моменту виникнення суми податкового боргу, заявленій позивачем в даній справі.

Виставлення наступної податкової вимоги у випадку виникнення нового податкового боргу після виставлення другої податкової вимоги в Законі України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не передбачено.

На день розгляду справи сума податкового боргу в заявленій сумі відповідачем не погашена.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку в загальній сумі 62 668, 59 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ТРП»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, 95, ідентифікаційний код 30572293) до Державного бюджету України суму податкового боргу із земельного податку в розмірі 62 668 (шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


      СуддяО.В. Дегтярьова


Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –03 серпня 2010 року.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація