Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-8724 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Адаменко І.М.
Категорія – 30,31 Доповідач – Авраменко Т.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді : Авраменко Т.М.
суддів: Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.
при секретарі : Пітель Г.М.
за участю прокурора
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Бобринецького району на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2010 року в справі за позовом прокурора Бобринецького району в інтересах держави в особі Бобринецької центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2010 року прокурор Бобринецького району в інтересах держави в особі Бобринецької центральної районної лікарні (далі – лікарня) звернуся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину.
Зазначав, що вироком Бобринецького районного суду від 30 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Внаслідок злочинних дій відповідача потерпілій ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Потерпіла перебувала на стаціонарному лікування в Бобринецькій центральній районній лікарні з 21 червня 2009 року по 08 липня 2009 року і на її лікування витрачено 1950 грн.92 коп.
Просив стягнути з відповідача на користь лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння в сумі 1950 грн.92 коп. та судові витрати у справі.
Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд встановив, що вирок суду від 30 грудня 2009 року скасовано 23 березня 2010 року апеляційним судом Кіровоградської області, а розмір витрат на лікування не підтверджено належними доказами.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на те, що суд дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.
В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав доводи апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову прокурора частково з таких підстав.
2
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову прокурора, суд виходив з того, що позивач не надав належних доказів вини відповідача в скоєнні злочину і розміру витрат на лікування, та позовні вимоги є необґрунтованими. Проте погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав.
Особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч.1 і ч.2 ст.1206 ЦК України).
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров’я, у якому перебував на стаціонарному лікування потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров’я ( абз2 п.2 і п.4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545).
З вироку Бобринецького районного суду від 30 грудня 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто в нанесенні потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень (а.с.4-6). Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 23 березня 2010 року вирок щодо відповідача скасовано лише в частині призначення покарання за його м’якістю та стягнення моральної шкоди, призначено підсудному покарання у вигляді позбавлення волі (а.с.73).
Вироком суду, довідкою лікарні підтверджується, що потерпіла ОСОБА_2 внаслідок нанесення їй відповідачем тілесних ушкоджень перебувала на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні лікарні 17 днів з 21 червня 2009 року по 08 липня 2009 року, вартість одного ліжко-дня становить 114 грн.76 коп., загальна вартість лікування становить 1950 грн.92 коп. (а.с.3,4-6,74-75).
За таких обставин висновок суду про недоведеність вини відповідача в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій та відсутності доказів щодо розміру витрат на стаціонарне лікування не відповідає обставинам справи, тому відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що у вартість лікування безпідставно включено придбання предметів постачання в сумі 236 грн.98 коп.(а.с.3,74-75), тому позов прокурора підлягає задоволенню частково в сумі 1713 грн.94 коп.
3
Відповідно до ст.88 ЦПК України відповідач повинен сплатити в дохід держави судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.307 ч.1 п.2,ст.309 ч.1 п.3,ст.314 ч.2,ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Бобринецького району задовольнити.
Скасувати заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2010 року.
Позов прокурора задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Бобринецької центральної районної лікарні Кіровоградської області на рахунок районного бюджету (р/р 35417004001593 УДК в Бобринецькому районі МФО 823016 код 01995108) витрати на лікування потерпілої від злочину в сумі 1713 грн.94 коп. та судові витрати у справі : в дохід держави судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя:
судді: