АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-2578 2010року            Головуючий у 1-й інстанції Запорощук А.В.        категорія 51,53                                  Доповідач М.М. Суржик

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

23 вересня 2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А., Суржика М.М.

при секретарі Липі А.О.,

розглянула  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Голованівської районної ради на рішення Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2010 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В червні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Голованівської районної ради (далі Рада) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, з урахуванням індексації з інфляції та стягнення моральної шкоди. Зазначив, що він працював на посаді директора Голованівської районної дирекції кіновідеомережі до її ліквідації. У зв’язку з тим , що організація ліквідована і не спроможна сплатити йому заборгованість по заробітній платі зробити це рішенням ліквідаційної комісії зобов’язано раду. Вважає, що оскільки розрахункові кошти ним не отримані з вини відповідача, то саме Рада повинна відповідати за позовом. Крім цього, вважає, що заборгована заробітна плата підлягає індексації, та також підлягає стягненню і моральна шкода.

Рішенням суду позов було задоволено частково, стягнуто з Ради на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 43234.13 грн., в іншій частині в позові відмовлено.

 Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просили рішення суду скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.116 КЗпП України, в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Суд 1-ої інстанції, з посиланням на п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 *Про практику розгляду судами трудових спорів*, правильно зазначив, що належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство , установа, організація) , з якою працівник перебував у трудових відносинах, а в разі недостатності у державній установі (організації ) коштів відповідальність за її зобов*язання несе власник.

Голованівська районна рада є власником ліквідованого підприємства- Голованівської районної дирекції кіновідеомережі, що підтверджується статутом даного підприємста , затвердженого 24 січня 1996 року, а тому несе відповідальність по зобов*язанням Голованівської районної дирекції кіновідеомережі. Крім цього, рішенням № 67 від 25 грудня 1998 року Голованівської районної ради визначено, що ліквідоване підприємство було підпорядковане Голованівській районній раді.  

У відповідності до п.З ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні» при реорганізації та ліквідації підприємства в Україні звільнюваним працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства.

А тому і поклав на Раду обов’язок виплатити заборгованість по зарплаті.

З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки вважає, що  суд 1-ої інстанції помилково встановив, що Рада є власником відеомережі.

Так, в Статуті, на якій посилається суд 1-ої інстанції зазначено, що Голованівська районна дирекція кіновідеомережі являється державною кіно видовищною організацією і знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні районної Ради (п.1.1 Статуту). Однак те, що кіновідеомережа підпорядкована Раді не  означає, що Рада є власником ліквідованої кіновідеомережі, а тому не може нести зобов’язання по виплаті заробітної плати позивачу.

Помилковими знаходить колегія суддів посилання позивача на протокол №3 від 14 січня 2008 року ліквідаційної комісії, де зазначено, що Рада є власником кіновідеомережі, оскільки ліквідаційна комісія не повноважна визначати власника ліквідованого підприємства.

Не може також слугувати доказом того, що Рада є власником кіновідеомережі, і акти прийому-передачі основних засобів від 05 квітня 1998 року та від 14 квітня 1992 року, на які посилається позивач.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.60 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішення у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено і обставини.

В 2001 році позивач звертався до суду з позовом до Ради про стягнення заробітної плати. Рішенням Гайворонського районного суду від 22 червня 2006 року (а.с.93 т.2), залишеним без змін рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2006 року (а.с.87 т.2), в позові ОСОБА_2 було відмовлено. Зокрема, суд встановив, що Рада не є належним відповідачем  по справі. Однак при постановленні рішення суд 1-ої інстанції на ці обставини уваги не звернув.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду, в його частині, підлягає скасуванню, а в позові належить відмовити.

 Керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В  И  Р  І  Ш  И  Л  А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2010 року в частині стягнення заробітної плати скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Голованівської районної ради про стягнення заробітної плати відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий, судді - підписи

Згідно оригіналу

Суддя апеляційного суду                     Суржик М.М.