ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року вересня 20 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                особи, яка подала скаргу,

Москальцем П. П.,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає на АДРЕСА_1 Дніпропетровського району, –

підданий адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 гривень, –

ВСТАНОВИЛА:  

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 14.06.2010 о 13 год. 50 хв. на вулиці Донецьке шосе у м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення п. 3.2 Правил дорожнього руху не надав переваги водію автомобіля, що рухався з увімкненими спеціальними проблисковими маячками.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на порушення його прав за ст. 268 КУпАП на судовий захист, що призвело до висновків про протиправні дії, які не відповідають дійсності, стверджуючи, що він помітив патрульний автомобіль під час виконання обгону, після чого одразу прийняв праворуч.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, який додатково пояснив, що під час обгону трактора патрульний автомобіль його наздоганяв, ідучи на випередження, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних даних, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, джерела отримання яких нічим не опорочені, безспірно спростовуючи заперечення ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення про засліплення сонцем.

Всі обставини вчиненого особою діяння суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши проступком ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Призначаючи стягнення, суддя врахував всі зазначені ст. 33 КУпАП обставини і відповідно до ст.ст. 27, 122 ч. 3 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Належить звернути увагу, що постанова судді не може виноситися умовно (тобто коли її виконання залежить від настання певних обставин), через що розпорядження згідно з ст. 308 КУпАП суддею включені до резолютивної частини постанови всупереч ст. 7 КУпАП незаконно, і можуть ним розв’язуватися лише в порядку виконавчого провадження.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2010 про накладення стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП  – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду