23.08.10 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 р. справа № 2а-15668/09/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барабаш М. В., < Текст >
при секретаріАкопові А.Р.,
за участю:
представника позивача Нікулиці Л.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції до Нікопольської міської організації Соціалістичного Конгресу молоді про припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Нікопольської міської організації Соціалістичного Конгресу Молоді, в якій просить припинити юридичну особу Нікопольську міську організацію Соціалістичного Конгресу Молоді.
В обґрунтування позову Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області зазначила, що юридична особа Нікопольська міська організація Соціалістичного Конгресу Молоді перебуває на обліку в Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області як платник податків та інших обов'язкових платежів, проте документи податкової звітності не подає більше року, заборгованості по платежам до бюджету не має.
Представник позивача в судове засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі т просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повісток про виклик відповідачу 19.04.2010 р. в судове засідання, призначене на 20.05.2010 р. та 01.06.2010 р. в судове засідання, призначене на 23.06.2010 р. За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відповідача.
Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що положення про Нікопольську міська організацію Соціалістичного Конгресу Молоді зареєстровано 20.12.2000 року виконкомом Нікопольської міської ради.
Згідно акту №110/15-1 відповідач не звітує до ДПІ з 01.10.2008 р., податкового боргу не має.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування"» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"» № 755 - IV від 15.05.2003р. підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що відповідач у справі за організаційно-правовою формою є громадською організацією і діяльність відповідача регулюється, зокрема, нормами Закону України « Про об’єднання громадян».
Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про об’єднання громадян» припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому цим Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.
Статею 32 Закону України «Про об’єднання громадян» встановлено порядок та підстави примусового розпуску (ліквідації) громадської організації та передбачено, що за поданням легалізуючого органу ( відповідно ч. 4 до ст. 14 цього ж закону легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад) або прокурора, за рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках :
1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону (ст. 4 цього ж закону передбачено, що не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є: зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини. Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні органи чи структурні осередки яких знаходяться за межами України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у Збройних Силах та Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, на державних підприємствах, в установах і організаціях, державних навчальних закладах);
2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону;
3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом;
4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.
Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпускається. Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських організацій на території України приймається судом.
При цьому суд вважає необхідним зазначити, що передбачений ч. 1 ст. 32 Закону України «Про об’єднання громадян» перелік підстав для примусового розпуску (ліквідації) громадської організації є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, і у цьому переліку відсутня така підстава для примусового розпуску (ліквідації) громадської організації як ненадання громадською організацією податкової звітності до податкового органу більше одного року. Також, цією нормою чинного законодавства встановлено вичерпний перелік осіб які мають право на звернення до суду з поданням про примусовий розпуск (ліквідацію) громадської організації і органи державної податкової служби у цьому переліку відсутні.
Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Права органів державної податкової інспекції закріплені ст. 11 вищезазначеного Закону, зокрема, п. 17 ч. 1 встановлює право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
За вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідний обов’язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Аналізуючи зміст вищенаведених норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини з приводу примусового розпуску (ліквідації) громадської організації, суд приходить до висновку про те, що оскільки чинним законодавством передбачено певний порядок ліквідації громадських організацій, то у позивача відсутні правові підстави звертатись до суду з позовом про припинення юридичної особи –громадської організації.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 05 липня 2010 року (у зв’язку з відпусткою судді).
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список > М.В. Барабаш
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >