У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Флісака Р.Й.,
суддів Шкрібляка Ю.Д. Іванів О.Й.,
з участю прокурора Левенець Я.І.
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Івано-Франківського міського суду від 11 червня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львів, мешканець АДРЕСА_1 Івано-Франківської області, з середньо-спеціальною світою, працюючий в ГУ МНС України в Івано-Франківській області, раніше не судимий, громадянин України, -
засуджений за ст. 368 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 15000 гривень, з позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях, підприємствах незалежно від форми власності, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих, контрольних чи наглядово-профілактичних обов’язків на строк три роки.
________________________________________________________________________________
Справа 11-400/2010р. Головуючий у І інстанції Фіцак Т.Д.
Категорія ст. 368 ч.1 КК України Доповідач Флісак Р.Й.
На підставі ст. 1 п.«В» Закону України «Про амністію» від 26.12.2008 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, займаючи посаду заступника начальника управління з питань наглядово-профілактичної діяльності – начальника відділу державного пожежного нагляду та дізнання Головного управління МНС України в Івано-Франківській області, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, 31 серпня 2007 року одержав від ОСОБА_2 – співвласника ТзОВ «Віда-ІФ», що здійснює господарську діяльність в м. Долина, хабар в розмірі 2000 гривень за видачу останньому погоджених технічних умов на будівництво об’єкта під розміщення цеху підприємства по виготовленню залізобетонних конструкцій із зниженою категорією пожежонебезпечності.
В апеляції прокурор вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та м’якість призначеного покарання засудженому. Вказує на те, що суд, безпідставно виключив із обвинувачення кваліфікуючу ознаку «вимагання хабара», перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 з ч.2 на ч.1 ст. 368 КК України. Крім того, зазначає, що суд, застосувавши до ОСОБА_1 положення Закону України «Про амністію», неправильно звільнив останнього від кримінальної відповідальності, тоді як його необхідно було звільнити від призначеного покарання. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Левенець Я.І. , яка підтримав доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти апеляції і просив вирок залишити без змін , перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновки суду про доведеність вини та про правильність кваліфікації неправомірних дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 368 ч.1 КК України відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних і належно досліджених у судовому засіданні доказах, в їх сукупності, яким суд дав належну оцінку.
Як вбачається з матеріалів справи, робочий проект ТзОВ « Віда-ІФ » та технічні умови, які були видані ГУ МНС України в Івано-Франківській області, передбачали категорію «В» пожежонебезпечності цеху і дана категорія була правильною, що підтверджується даними в судовому засіданні першої інстанції показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 4 а.с.190-194), технічні умови були підготовлені на підставі вихідних даних, які вказав сам ОСОБА_2, а тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про незаконність вимог ОСОБА_2 змінити категорійність пожежонебезпечності з категорії «В» на «Д», оскільки жодної документації в підтвердження цього останній, окрім заяви, не подав.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано перекваліфікував неправомірні дії ОСОБА_1 з ч.2 на ч.1 ст. 368 КК України.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України в повній мірі врахував, як ступінь тяжкості вчиненого злочину і дані про його особу, так і обставини, що пом’якшують покарання, а тому посилання прокурора в апеляції на м'якість покарання є необґрунтованими.
Крім цього, є необгрунтованими покликання прокурора про те, що суд, застосувавши положення Закону України «Про амністію», неправильно звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а не від призначеного покарання, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 44 КК України на підставі закону України про амністію особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності.
Як видно з матеріалів справи суд, звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії, взяв до уваги наявність у засудженого на утриманні неповнолітньої дитини та його згоду про застосування щодо нього амністії.
Таким чином, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у відповідності до вимог ст. 1 п.«В» Закону України «Про амністію» від 26.12.2008 року.
За таких обставин апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 11 червня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий Р.Й. Флісак
Судді Ю.Д.Шкрібляк
О.Й.Іванів
Згідно з оригіналом
Суддя Р.Й. Флісак