Справа 2-А-56/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 року                                                                   смт. Новомиколаївка

  Новомиколаївський районний суд Запорізької області

у складі :

    Головуючого – судді  Риженка А.Г.

                                         при секретарі –            Блажко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора  дорожньо-патрульної служби  роти ДПС ДАІ №1 для обслуговування доріг державного значення  Лисиці Дениса Вікторовича про визнання незаконною та скасування  постанови про накладення адміністративного стягнення,

  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що  постановою інспектора  роти ДПС ДАІ №1 ОДДЗ Лисиці Д.В. від 08 серпня 2010 року серії АР №220716  на нього було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Зазначена постанова, як вказано в позові, мотивована тим, що 08 серпня 2010 року близько 15.20 позивач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2114», державний номер НОМЕР_1 в м.Запоріжжя на 291 км. автодороги  м.Харків – м.Сімферополь рухався зі швидкістю 95 кілометрів на годину, чим перевищив дозволену швидкість руху на 35 кілометрів на годину та допустив порушення вимог п.12.4 ПДР України. Позивач вважає, що застосоване до нього постановою інспектора дорожньо – патрульної служби роти ДАІ №1 ОДДЗ Лисиці Дениса Вікторовича адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень є неправомірним і необґрунтованим  з огляду на наступні обставини.  За твердженням позивача, зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото – та відео фіксації, що працюють в автоматичному режимі  у відповідності до ст.14-1 КпАП України.  В даному випадку фото-фіксація здійснювалась фото-приладом «ВІЗІР», серійний номер 0812501, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, який не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, який керується ним безпосередньо та на ньому визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст. 14-1 КУпАП  передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобом фото-, кіно,- або відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону і до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції і зокрема ДАІ.

Позивач вважає, що п.12.4 ПДР він не порушував, так як рухався з дозволеною швидкістю не більше 80 км/год. Даний факт, як зазначено в позові, можуть підтвердити свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що знаходились в даний час в автомобілі позивача. Під час складання інспектором ДПС роти ДАІ №1 ОДДЗ Лисицею Д.В. протоколу про адміністративне правопорушення позивачем були надані відповідні пояснення по вищевказаним обставинам, але вони не були ним взяті до уваги та були проігноровані. На підставі вищевикладеного позивач вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення, що передбачений ч.1 ст.122 КпАП України.      

 В позові позивач просить суд вищезазначену постанову визнати незаконною та скасувати.

Позивач в судове засідання не з’явився. В своїй заяві суду від 31 серпня 2010 року позивач просить суд розглянути адміністративну справу за його позовом до відповідача за його відсутності.  

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Про  час і місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно.

Ретельно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Постановою інспектора дорожньо-патрульної служби роти ДАІ №1 ОДДЗ Лисиці Д.В. від 08 серпня 2010 року серії АР№220716 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України і на нього було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень в дохід держави за те, що він 08 серпня 2010 року, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2114», державний знак  НОМЕР_1 в м. Запоріжжя на 291 кілометрі автодороги м.Харків - м.Сімферополь рухався зі швидкістю 95 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України, при цьому перевищення швидкості склало 35 км/год .

Згідно ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,  а також іншими документами.

В наданому суду начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Новомиколаївського району Запорізької області Третинком Л.М. адміністративному матеріалі за ч.1 ст.122 КпАП України відносно ОСОБА_1., який ретельно був досліджений в судовому засіданні, будь-які докази, з передбачених статтею 251 КпАП України, які б вказували на скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України відсутні. Не може слугувати також доказом вини ОСОБА_1Ш у скоєнні адміністративного правопорушення протокол про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2010 року, оскільки в ньому ОСОБА_1 зазначено, що він з протоколом не згоден, а докази, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про  те, що він не порушував правил дорожнього руху, в наданому суду адміністративному матеріалі відсутні.        

З урахуванням вищезазначеного суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 159 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньої-патрульної служби  роти ДПС ДАІ №1 для обслуговування доріг державного значення  молодшого сержанта Лисиці Дениса Вікторовича про визнання незаконною та скасування  постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби  роти ДПС ДАІ №1 для обслуговування доріг державного значення  молодшого сержанта Лисиці Дениса Вікторовича від 08 серпня 2010 року серії АР №220716 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

        Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                                                             А.Г. РИЖЕНКО