Судове рішення #11114512

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        


15 вересня 2010 р.                                                                                   № 50/363-б  



Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючого:

суддів:Коваленка В.М.,

Катеринчук Л.Й.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової адміністрації у м. Києві

на постановугосподарського суду міста Києва від 09.07.2010

у справі№ 50/363-б  

за заявою

проТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛЮКС 2000", м. Київ

визнання банкрутом

за участю представника

боржника:Боженко В.М. –представник ліквідатора за дов. від 12.02.2010


ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛЮКС 2000" (надалі –ТОВ "ТЕХНОЛЮКС 2000") за процедурою, передбаченою статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Постановою господарського суду міста Києва від 09.07.2010 (суддя: Головатюк Л.Д.) ТОВ "ТЕХНОЛЮКС 2000" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Варакіну В.В., зобов'язано ліквідатора повідомити про своє призначення державний орган з питань банкрутства та надати цьому органу інформацію для ведення єдиної бази щодо підприємств-банкрутів,  опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом  тощо.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою місцевого господарського суду, до Вищого господарського суду України у порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулася Державна податкова адміністрація (надалі –ДПА) у м. Києві із касаційною скаргою про скасування постанови та припинення провадження у справі.

Касаційна скарга вмотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України, Доповідач: Продаєвич Л.В.

статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ТЕХНОЛЮКС 2000" просить оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а скаргу –без задоволення, зазначаючи при цьому, що скаржник не є стороною у справі, не приймав участі у справі, а тому не має права звертатися з касаційною скаргою на постанову суду першої інстанції.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 01.09.2010 № 02.01-35/254 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі:  Коваленка В.М. –головуючого, суддів Катеринчук Л.Й. та Продаєвич Л.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника боржника, дійшла до висновку щодо необхідності припинення касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою з огляду на таке.

Матеріали касаційної скарги свідчать про те, що ДПА у м. Києві оскаржує постанову господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає осіб, що мають право касаційного оскарження.

Положення статті 107 Господарського процесуального кодексу України у силу приписів статті 41 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 1 якого передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цим Законом визначено, що кредитором є юридична або фізична особа,  яка  має  у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за  правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів (обов'язкових платежів).

Учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Частина 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює порядок пред'явлення кредиторами грошових вимог до боржника та, зокрема, зобов'язує кредиторів подати письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У силу особливостей процедури банкрутства коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У разі наявності кредиторських вимог до боржника, що ліквідується власником, згідно з частиною 3 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої претензії до боржника в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Як свідчать матеріали справи, ДПА у м. Києві не зверталася до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до ТОВ "ТЕХНОЛЮКС 2000".

Враховуючи викладені обставини та виходячи із аналізу норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого статтями 1, 14, 15, а також статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ДПА у м. Києві не набула статусу кредитора боржника чи іншого учасника провадження у справі про банкрутство.

Оскільки касаційне провадження у справі було порушене за касаційною скаргою особи, яка, як встановлено судом касаційної інстанції,  не має права на оскарження постанови суду в даній справі, касаційне провадження не може бути здійснене і підлягає припиненню в порядку статей 80, 107 Господарського процесуального кодексу України як помилково порушене.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 02.03.2010 у справі № 5/131-09.

Керуючись ст. ст. 80, 86, 107, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі №50/363-б –припинити.

Головуючий:                                                                                 В.Коваленко


Судді:                                                                                       Л. Катеринчук

                                                                                 

                                                                                                  Л. Продаєвич



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація