Справа № 22ц – 4608 / 2010 Рішення постановлено під
головуванням
Категорія 45 судді Романчук Р.В.
Доповідач : Сопрун В.В
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2010 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Сопруна В.В.
суддів: Медяного В.М., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Новоживотівської сільської ради, Оратівського району , -
за апеляційною скаргою Новоживотівської сільської ради на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 16 червня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоживотівської сільської ради, Оратівського району, Вінницької області, третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Новоживотівської сільської ради.
Оскаржуваним рішенням 32 сесії 5 скликання від 16 липня 2009 року Новоживотівська сільська рада, Оратівського району, Вінницької області вирішила: встановити межові знаки між присадибними земельними ділянками, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які знаходяться по АДРЕСА_1, з метою відновлення громадського проїзду площею 0,008 га до земельної ділянки ОСОБА_2; доручено комісії сільської ради з адміністративних правопорушень та земельних спорів встановити межові знаки між даними земельними ділянками.
Посилаючись на те, що громадського заїзду від АДРЕСА_1 до земельної ділянки ОСОБА_2 ніколи на існувало, а тому й відновити його неможливо. Земельна ділянка, за рахунок якої згідно з рішенням сільської ради має бути облаштований громадський проїзд, виділена позивачу згідно з рішенням колгоспу імені Свердлова, щодо неї надано дозвіл на забудову індивідуального житлового будинку, а рішенням 15 сесії 1 скликання Новоживотівської сільської ради від 2 квітня 1994 року дана земельна ділянка площею 0,40 га передана йому у приватну власність, для ведення особистого підсобного господарства.
Оскільки оспорюване рішення сільської ради спрямоване на вилучення неправомірним шляхом з його користування (власності) земельної ділянки площею 0,008 га, просив визнати протиправним та скасувати його.
Рішенням Оратівського районного суду від 16 червня 2010 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення №5 Новоживотівської сільської ради, Оратівського району, Вінницької області 32 сесії 5 скликання від 16.07.2009 року про встановлення межових знаків між присадибними земельними ділянками, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Стягнуто з Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 30 грн. та витрати на інфомраційно-технічне забезпеченян розгляду справи в сумі 37 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Новоживотівська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Оратівського районного суду від 16 червня 2010 року скасувати, а справу передати на новий розгляд в Оратівський районний суд в іншому складі суду.
При цьому вказує, що суд прийняв рішення з порушенням вимог матеріального права, а також не з'ясував всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
В своїх запереченнях проти апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, так як воно є законним і обґрунтованим, а вимоги апелянта безпідставні.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення №5 від 16 липня 2009 року 32 сесії 5 скликання Новоживотівської сільської ради Оратівського району, Вінницької області, розглянувши заяву ОСОБА_2 про визначення меж проїзду до його земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_1, керуючись п. 34 ч. 1 ст 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішила встановити межові знаки між присадибними земельними ділянками, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які знаходяться по АДРЕСА_1, з метою відновлення громадського прїзду площею 0,008 га до земельної ділянки ОСОБА_2, доручено комісії сільської ради з адміністративних правопорушень та земельних спорів встановити межові знаки між даними земельними діланками.
Відповідно до Акту обстеження від 07.08.2009 року членами постійної комісії з адміністративних праповопорушень та земельних спорів Новоживотівької сільської ради було проведено обстеження земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та встановлено межові знаки громадського проїзду між земельними ділянками по АДРЕСА_1.
Відповідно до Акту обстеження від 11.09.2009 року членами постійної комісії з адміністративних правопорушень та земельних спорів Новоживотівської сільської ради було проведено обстеження присадибних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на предмет порушення земельного законодавства та встановлено, що межові знаки громадського проїзду, які було встановлено між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знищено.
Відповідно до архівної виписки від 29.03.2010 року №01-14/482 із Рішення 15 сесії 1 скликання Новоживотівської сільської ради народних депутатів від 02.04.1994 року «Про приватизацію земельних ділянок» передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особитого підсобного господарства ОСОБА_1 в розмірі 0,40 га.
Відповідно до будівельного паспорту на забудову земельної ділянки виділеної ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 в натурі межі земельної ділянки встановлені представником районного архітектора у відповідності до проекту забудови в присутності представника виконкому Новоживотівської сільської ради.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для прийняття оспорюваного рішення у відповідача були відсутні, відповідачем на надано суду належних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення щодо відновлення громадського проїзду. прийняте рішення №5 від 16 липня 2009 року 32 сесії 5 скликання Новожитівської сільської ради, Оратівського району, Вінницької області не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані інтереси позивача.
При цьому суд вірно виходив з вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межаж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. До виключеної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено норми Земельного кодексу України, що встановлюють склад та цільове призначення земель України, згідно з якими відсутнє таке цільове призначення, категорія земель, як «громадський проїзд».
Крім того, ч. 2 ст 152 ЗК України закріплено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною 1 ст. 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Статтями 154, 155 ЗК України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, а в разі видання вказаними органами акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним і збитки, завдані власникам земельних ділянок підлягають відшкодуванню в поновму обсязі органом, який видав акт.
Згідно з ч. 1 ст 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про порушення оспорюваним рішенням прав і охоронюваних законом інтересів позивача в сфері земельних відносин, та підставно задовольнив позов.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги про те, що до надання земельної ділянки ОСОБА_1 та її приватизації, ОСОБА_2 вже користувався проїздом до земельної ділянки, не можуть бути прийняті до уваги, так як цим ставиться під сумнів законність рішення 15 сесії 1 скликання Новоживотівської сільської ради від 02.04.1994 року “Про приватизацію земельних ділянок”, яке ніким не скасоване і залишається чинним. Посилання відповідача на самовільне зайняття частини земельної ділянки не підтверджені допустимими в даному випадку доказами — актом про порушення земельного законодавства, рішеннями про його притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку з цим відповідно до Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”.
Решта доводів апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 16 червня 2010 року — без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи :
З оригіналом вірно :