ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 вересня 2010 р. № 16/98пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
розглянувши матеріали
касаційної скарги Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного Донецького управління юстиції у Донецькій області
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010р.
у справі№16/98пн господарського суду Донецької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до1. Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного Донецького управління юстиції у Донецькій області
2. Приватного підприємства "Нива –В.Ш."
3-ті особи1. ОСОБА_4
2. ОСОБА_5
провизнання недійсним аукціону (публічних торгів) і скасування протоколу
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного Донецького управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. у справі №16/98пн подана до Вищого господарського суду України з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги, додаються докази сплати державного мита та докази надіслання касаційної скарги іншій стороні у справі.
При цьому, статтею 46 названого Кодексу визначено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі встановленому Законодавством.
Порядок і розміри сплати Державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93.
За змістом підпункту г) пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито з апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Скаржником допущено порушення вищевказаних норм процесуального права, так як докази сплати державного мита до касаційної скарги не додані.
Вказана обставина є підставою для повернення поданої касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, слід відзначити, що пільга щодо сплати державного мита, надана відповідно до п.43 ст. 4 названого Декрету відділам держаної виконавчої служби лише як позивачам, і на ці відділи як на відповідачів не розповсюджується.
Поряд із наведеним касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з урахуванням вимог статтей 53, 109, 110, 111 зазначеного Кодексу.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного Донецького управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. у справі №16/98пн повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяМачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.