АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
13 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сопруна В. В.,
суддів: Медяного В. М., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Вінницько – Хутірської сільської ради Вінницького району про вилучення частини земельної ділянки та облаштування проїзду,усунення перешкод в його користуванні,-
за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду від 12 серпня 2010 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Вінницько – Хутірської сільської ради Вінницького району про вилучення частини земельної ділянки та облаштування проїзду,усунення перешкод в його користуванні. Свої вимоги мотивував тим, що має на праві особистої власності незакінчений житловий будинок АДРЕСА_1, біля будинку 0,22 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Вінницько – Хутірською сільською радою Вінницького району були надані ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків за рахунок земель загального користування, а також проїзд загального користування, частина якого опинилась в користуванні ОСОБА_2, а частина у ОСОБА_3.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
26 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12 серпня 2010 року відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2009 року у зв’язку з нововиявленими обставинами.
ОСОБА_1 не погодившись з вказаною ухвалою, оскаржив її в апеляційному порядку, вказавши що при її постановленні районним судом було неправильно застосовано норми матеріального права, просив скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 12 серпня 2010 року, постановити нову, якою задоволити його заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами та скасувати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2009 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами згідно ст.ст.361-366 ЦПК України передбачає певні підстави перегляду, порядок перегляду, коло суб’єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об’єкти перегляду та компетенцію судів, які здійснюють такий перегляд.
Відповідно до ст. 363 ЦПК України компетентним судом, який здійснює перегляд у зв’язку з ново виявленими обставинами, ухвали чи судового наказу, є суд, який постановив або змінив судове рішення.
Згідно з положеннями ст.365 ЦПК України та абз.3 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 27.02.1981 р. №1 «Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» заява про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами підлягає розгляду в одному провадженні зі справою, в якій постановлене судове рішення, яке переглядається.
Всі ці норми закону було дотримано судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, може бути переглянуто у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно ст. 362 ЦПК України, заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь відділу містобудування та архітектури від 22.04.2004 року №69 яка містить інформацію, що громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 видавались дозволи на забудову земельних ділянок по АДРЕСА_1, відповідь відділу містобудування та архітектури від 22.04.2004 року №67, яка вказує, згідно розбивочного креслення проекту території поселення в с. Вінницькі Хутори в 1989 році вздовж охоронної зони ЛЕП передбачена вулиця, та довідка виконавчого комітету Вінницько – Хутірської сільської ради Вінницького району від 21.04 2010 року яка вказує, що рішення про закриття чи перенесення дороги сільською радою не приймалось, в судовому засіданні при постановленні рішення досліджувались.
Такий висновок суду першої інстанції є справедливим, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують його.
Також дотримано судом першої інстанції строки розгляду даної категорії справ, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право кожного громадянина на справедливий розгляд його справи судом в розумні строки.
Крім того, апелянт просить скасувати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2009 року, однак виходячи з аналізу змісту положень ст.ст. 307,312,363 ЦПК України вбачається, що апеляційний суд, відповідно до наданих йому процесуальних повноважень має право прийняти ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої з порушенням процесуальних норм права, і передати це питання на новий розгляд до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання, або залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції не вбачає порушення норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції підставно дійшов до висновку, що надані заявником докази не є нововиявленими обставинами, тобто не є істотними і не є такими, що не були і не могли бути відомі заявникові під час розгляду цивільної справи.
Заявник не навів жодної нововиявленої обставини, яка б могла бути підставою для перегляду рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, передбаченими ст.361 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків районного суду і не впливають на правильність постановленої ним ухвали.
Керуючись ст. ст. 72, 219, 304, 307, 312, 315, 317, 361-366 ЦПК України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Ухвалу Вінницького районного суду від 12 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис Сопрун В. В.
Судді: підпис Медяний В. М.
підпис Денишенко Т.О.
З оригіналом вірно: Сопрун В.В.