Судове рішення #11114319

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року                                 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області  в складі:


головуючого Сопруна В.В.

суддів: Денишенко Т.О., Медяного В.М..

при секретарі  Топольській В.О.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Броварської районної державної адміністрації, Державного управління охорони природного навколишнього середовища у Київській області, Київського обласного управління земельних ресурсів, відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації, Київського обласного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного Кадастру при Держкомземі України», Броварського районного відділу державного земельного кадастру, Броварської районної санітарно-епідеміологічної станції про звернення стягнення на земельну ділянку,

            за апеляційною скаргою Прокуратури Вінницької області на рішення Тульчинського  районного суду Вінницької області від 25 квітня 2008 року, -  

у с т а н о в и л а :

         

           В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебувала справа №2-1152/08 р. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про звернення стягнення на земельну ділянку, за результатами розгляду якої було ухвалено рішення від 25 квітня 2008 року про задоволення позову.

           Після пожежі, яка мала місце  в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області 16 жовтня 2008 року, провадження у даній справі було втрачено.

           В лютому 2010 року Прокуратура Вінницької області звернулася до Тульчинського районного суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що рішення у справі ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим Прокуратура Вінницької області, діючи на захист інтересів держави в особі державних органів, має намір його оскаржити.

           Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 травня 2010 року відновлено повністю втрачене судове провадження по цивільній справі  №2-1152/08 р. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про звернення стягнення на земельну ділянку, в якому постановлено рішення Тульчинського районного суду від  25 квітня 2008 року в складі головуючого судді Люлька В.В. при секретарі  Скавронській Т.О. і відповідно до якого вирішено позов задовольнити.

Звернути стягнення на земельну ділянку розміром 0,9905 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена в с. Зазимя, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, право на яку, підтверджується Державним актом  на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 19.07. 2004 року, належну ОСОБА_6

Припинено право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку розміром 0,9905 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена в с. Зазимя, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, право на яку, підтверджується Державним актом  на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 19.07. 2004 року.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку розміром 0,9905 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена в с. Зазимя, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, право на яку, підтверджується Державним актом  на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 19.07. 2004 року.

 Заборонено відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5, яка належала ОСОБА_6

Заборонено Броварській районній санітарно-епідеміологічній станції відмовляти у дачі висновку та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5, яка належала ОСОБА_6

Заборонено Державному управлінню екології та природних ресурсів в Київській області відмовляти у дачі висновку та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5, яка належала ОСОБА_6

Заборонено Броварському районному відділу земельних ресурсів відмовляти у дачі висновку та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5, яка належала ОСОБА_7 та відмовляти у підписанні Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5, яка належала ОСОБА_6

 Заборонено Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів відмовляти у проведенні державної землевпорядної експертизи технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5, яка належала ОСОБА_6

Заборонено Броварській районній державній адміністрації відмовляти у підписанні Державного акта на  право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5,  яка належала ОСОБА_6

Заборонено Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» та Броварському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», а у разі реорганізації – їх правонаступникам, відмовляти у вчиненні дій щодо реєстрації і видачі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_5,  яка належала ОСОБА_6

            В апеляційній скарзі Прокуратура Вінницької області просить скасувати рішення суду від 25 квітня 2008 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

          Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга - підлягає задоволенню виходячи із наступного.

  Судом першої інстанції встановлено, що  в провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області знаходилася справа №2-1152/08 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6  про звернення стягнення на земельну ділянку, розміром 0,9905 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена в с. Зазимя, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, право на яку, підтверджується Державним актом  на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 19.07. 2004 року, належну ОСОБА_6, в рахунок погашення боргу за договором позики, а також припинення права власності  за відповідачкою та визнання права власності на дану земельну ділянку за позивачем та встановлення порядку виконання рішення суду шляхом заборони компетентним органам відмовляти у виготовленні Держаного акта на право приватної власності на земельну ділянку, який буде виготовлятися на ім’я позивача.

           Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що  позовні вимоги були визнані відповідачкою ОСОБА_6 і таке визнання позову відповідає вимогам ч.4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, оскільки ч.2 ст. 139, п.г ч.1 ст. 140, п.г-1 ч. 1 ст. 143  ЗК України  та ст. 378 ЦК України передбачено звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та припинення права власності на них у судовому порядку в разі примусового звернення стягнення на земельну ділянку по зобов’язаннях власника цієї земельної ділянки. При цьому, на підставі ст. 125 ЗК України та ст.217 ЦПК України суд визначив порядок його виконання шляхом визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, допустивши рішення до виконання на наступний день з дня його проголошення та заборони компетентним органам відмовляти позивачу у виготовленні та державній реєстрації Державного акта на право власності на земельну ділянку на ім’я позивача.

             Однак з таким висновком суду  не можна погодитись з наступних підстав.

      Відповідно до ст. 213 ЦП України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним   є  рішення,  яким  суд,  виконавши  всі  вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим  є  рішення,  ухвалене  на  основі  повно  і всебічно  з'ясованих  обставин,  на  які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених  тими  доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

           Згідно з ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

           Вказана норма встановлює виключну підсудність цивільних справ даної категорії.

           Відповідно до ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Згідно із п.2 ч.1 ст. 1 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду, виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

           Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яка є предметом спору у даній справі, та на яку звернуто стягнення рішенням суду від 25 квітня 2008 року з припиненням права власності відповідача та визнанням права власності на неї за позивачем,  розташована в адміністративних межах с. Зазим’я, Зазимської сільської ради, Броварського району Київської  області, а тому дана справа не була підсудна Тульчинському районному суду Вінницької області.          

           Крім того, рішенням суду заборонено компетентним органам державної влади, а саме відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації, Броварській районної санітарно-епідеміологічної станції державному управлінню екології та природних ресурсів в Київській області, Державному управлінню екології та природних ресурсів в Київській області, Броварському районному  відділу земельних ресурсів, Київському обласному управлінню земельних ресурсів, Броварській районній державній адміністрації, Київському обласному відділу Київської регіональної  філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» та Броварському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомзевімі України», відмовляти позивачу у виготовленні та державній реєстрації Державного акта на право власності на земельну ділянку на ім’я позивача.

           Однак, справу було розглянуто у відсутність представників зазначених органів державної влади, які зобов’язуються до вчинення певних дій  рішенням суду, без повідомлення про дату та час судового розгляду,  в зв’язку з чим вони були позбавлені можливості брати участь у судових засіданнях, подавати докази та брати участь у їх дослідженні, давати пояснення судові, подавати свої доводи щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

          Тобто, рішенням суду покладено обов’язок щодо його виконання та вирішено питання про права та обов’язки осіб, які не були залучені до участі в справі.

           За таких обставин, вирішуючи справу по суті, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду .

    Окрім того судом були порушені норми матеріального права.

    Так, відповідно до ст.139 ЗК України звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки.

    Ці вимоги закону судом першої інстанції проігноровані і в рішенні будь-якої мотивації з цього приводу не наведено.

Також з матеріалів цивільної справи та з доводів апеляційної скарги колегія суддів вбачає, що судом не перевірялось наявність укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договору позики, а відтак і законних підстав для звернення стягнення на земельну ділянку. До такого висновку колегія приходить виходячи з того, що підписи від імені ОСОБА_6 в розписці про отримання коштів у борг та в заяві про слухання справи без технічної фіксації є різними.

Окрім того, п.15 Перехідних положень ЗК України встановлено, що :  купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

За таких обставин та в силу ст.309 ЦПК України рішення суду є незаконним та необгрунтованим, ухвалене з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права, які є безумовними підставами для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -    

   в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Прокуратури Вінницької області задовольнити.

Рішення  Тульчинського  районного суду Вінницької області від 25 квітня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Броварської районної державної адміністрації, Державного управління охорони природного навколишнього середовища у Київській області, Київського обласного управління земельних ресурсів, відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації, Київського обласного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного Кадастру при Держкомземі України», Броварського районного відділу державного земельного кадастру, Броварської районної санітарно-епідеміологічної станції про звернення стягнення на земельну ділянку  – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення  та протягом двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.

 

     Головуючий суддя:     (підпис)

             Судді:     (підписи)                                                                                                                                            

        З оригіналом вірно :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація