Справа № 2-1369/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              28 вересня 2010 року                                                   м. Вінниця

Староміський  районний суд  м. Вінниці в складі:  

головуючого судді:                                           Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі:                                                  Сусковій Н.П.,

з участю представника позивача:                 Майданюка С.П.,

    та відповідача:                                                ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк Фінанси та Кредит” в особі Філії „Центральне регіональне управління” АТ “Банк Фінанси та Кредит” до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

    ПАТ “Банк Фінанси та Кредит” в особі Філії „Центральне регіональне управління” АТ “Банк Фінанси та Кредит” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.07.2007 року між ТОВ „Банк Фінанси та Кредит” та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №46-07/07-ШД, згідно якого останньому надано кредит в сумі 3 000,00 грн., строком до 02.07.2010 року зі сплатою 0,0001% річних. Банк виконав свої зобов’язання з надання кредиту, здійснив видачу кредиту. Згідно умов договору відповідач ОСОБА_4 зобов’язаний щомісячно сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом, однак належним чином не виконує взятих на себе зобов’язань. Станом на 25.06.2010 року сума боргу за кредитним договором становить 11 341,04 грн., з яких: основна сума боргу по кредиту – 1 740,00 грн.; заборгованість по оплаті відсотків – 593,79 грн.; заборгованість по оплаті щомісячної комісії– 1 102,50 грн., пеня за несвоєчасне погашення  кредиту, відсотків, щомісячної комісії – 7 904,75 грн.

05.07.2007 року в забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_4 між ТОВ „Банк Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2 укладено договір поруки №46-07/07-ШД-П, згідно якого останній взяв на себе зобов’язання відповідати перед Кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором.

Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 11 341,04 грн., та судові витрати, а також тимчасово обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України.

            Представник позивача Майданюк С.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, за обставин, викладених в позові просив його задовольнити.

      Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судових повісток, про причини неявки суд не повідомив, позов не оспорив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_4 та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача та відповідач ОСОБА_2 проти такого вирішення справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме: суму основного боргу, заборгованість по оплаті відсотків та щомісячної комісії – повністю, щодо сплати пені – частково, на суму 790,00 грн. Не заперечив щодо задоволення позову в частині сум, визнаних ним в судовому засіданні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Згідно ст.ст. 546, 549, 550 цього кодексу, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. ОСОБА_2 є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

 Судом встановлено, що 05.07.2007 року між ТОВ „Банк Фінанси та Кредит” (в подальшому перейменовано в ПАТ „Банк Фінанси та Кредит”) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №46-07/07-ШД. Згідно договору останньому надано кредит в сумі 3 000,00 грн., строком до 02.07.2010 року зі сплатою 0,0001%  (а.с.18-21).

Згідно умов договору позичальник - відповідач ОСОБА_4 зобов’язався проводити погашення кредиту в порядку і терміни визначених цим договором, сплачувати кредитодавцю відсотки за користування кредитом в строки та на умовах визначених цим договором.  

ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” зобов’язання виконав, надавши відповідачу ОСОБА_4 кредит (а.с.11,12).

Відповідач ОСОБА_4 в порушення умов договору своєчасно не вносив плату за користування кредитом та нараховані проценти.

05.07.2007 року між ТОВ „Банк Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2 укладений договір поруки №46-07/07-ШД-П, згідно якого останній взяв на себе обов’язок в повному обсязі відповідати за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором (а.с.16-17).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 вказаного договору у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків. У випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го календарного дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора виникає право вимоги сплати боргу в повному обсязі до поручителя.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Станом на 25.06.2010 року за відповідачем ОСОБА_4 рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 11 341,04 грн., яка згідно наданого позивачем розрахунку складається з: основної суми боргу по кредиту – 1 740,00 грн.; заборгованості по оплаті відсотків – 593,79 грн.; заборгованості по оплаті щомісячної комісії – 1 102,50 грн., пені за несвоєчасне погашення  кредиту, відсотків, щомісячної комісії – 7 904,75 грн.  (а.с.5-6).

    Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взятого на себе зобов`язання, а ОСОБА_2, будучи ознайомленим з положеннями кредитного договору, цілком розуміючи його зміст, підписавши договори поруки, дав згоду виступити поручителем по борговими зобов’язаннями ОСОБА_4 перед ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” по кредитному договору, тому сума заборгованості, що складається з   основної суми боргу по кредиту – 1 740,00 грн.; заборгованості по оплаті відсотків – 593,79 грн.; заборгованості по оплаті щомісячної комісії– 1 102,50 грн. підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь позивача в повному обсязі.  

Враховуючи те, що в судому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав частково суму пені, в розмірі 790,00 грн., а представник позивача проти цього не заперечив, суд вважає доцільним стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача пеню в розмірі 790,00 грн.

Таким чином, з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” підлягає солідарному стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 4 226,29 грн.

    Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 113,41 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. слід стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Вимога позивача щодо тимчасового обмеження у виїзді за кордон відповідачів до виконання зобов’язання перед позивачем за кредитним договором задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога є необґрунтованою. Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері. Згідно статті 6 вказаного Закону, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі  паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов’язання - до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов’язань.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України „Про виконавче провадження”.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України „Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України”, ст.ст. 215, 230, 520, 525, 526, 530, 536, 549, 550, 551, 553, 554, 610, 611, 612, 1054, 1055, 10561 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -  

  в и р і ш и в:

             Позов задовольнити частково.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 226 (чотири тисячі двісті двадцять шість) грн. 29 коп., з яких:

-   1 740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. - основна сума боргу;

-   593 (п’ятсот дев’яносто три) грн. 79 коп. - заборгованість по оплаті відсотків;

-   1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 50 коп. - заборгованість по оплаті щомісячної комісії;

-   790 (сімсот дев’яносто) грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії;

а також  понесені судові  витрати в розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 41 коп.

    В решті  позову  відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення суду.

              Суддя: